Морозов Ігор Володимирович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морозов Ігор Володимирович


Морозов Ігор  Володимирович

МОРО́ЗОВ Ігор Володимирович (06(19). 05. 1913, Луганськ – 24. 11. 1970, Москва) – композитор, джазовий піаніст, диригент. Сталін. премія (1948). Закін. Моск. консерваторію (1938; кл. композиції В. Шебаліна). 1932–35 – піаніст-ілюстратор у кінотеатрах, 1937–38 – зав. муз. частини студії «Союзкінохроніка», 1938–39 – капельмейстер духового оркестру Військ.-повітр. академії, 1939–40 – зав. муз. частини телецентру (усі – Москва).

Тв.: опера «Золотий ключик» (за О. Толстим, 1972); балет «Лікар Айболить» (за К. Чуковським, 1947); для симф. оркестру, джазу і хору – «Казка про загублений час» (1963); для симф. оркестру – симфонії (1944, 1959), Увертюра (1946), «Прелюдія пам’яті С. Танєєва» (1953), сюїта «Богатирська оповідь» (1957), билина «Єрмак» (1962); для фортепіано і симф. оркестру – Концерт (незакінч.); для малого симф. оркестру – Камерна симфонія (1936), Сюїта (1939); для ансамблю скрипалів – Анданте (1966); для квінтету нар. інструментів – Сюїта (1964); для фортепіано – Сонатина, Фуга (обидві – 1933), Соната, Десять прелюдій (обидві – 1935), Вальс-експромт (1958); романси, пісні, музика до драм. вистав і кінофільмів.

Статтю оновлено: 2019