Морозов Лаврентій Ілліч — Енциклопедія Сучасної України

Морозов Лаврентій Ілліч

МОРО́ЗОВ Лаврентій Ілліч (10. 08. 1905, с. Верх-Чуманка, нині Алтай. краю, РФ – 17. 12. 1997, м. Таганрог Ростов. обл., РФ) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії у 1924–27 і від 1941, на фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 як ком-р роти 456-го стрілец. полку 167-ї стрілец. дивізії під час форсування Дніпра та утримання плацдарму побл. с. Вишгород (нині місто Київ. обл.). Закін. курси вдосконалення офіцер. складу (1944). Від 1945 – капітан у запасі. Працював у Алтай. краї, Казахстані, на Таганроз. комбайн. з-ді та у органах торгівлі. У с. Баєво (Алтай. краю) встановлено погруддя, у Таганрозі – мемор. дошку М. (на будинку, де мешкав).

Літ.: Золотые Звезды города Кемерово. Кемерово, 2010.

С. В. Благовісний

Статтю оновлено: 2019

Покликання на статтю
С. В. Благовісний . Морозов Лаврентій Ілліч // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=68476 (дата звернення: 10.05.2021)