Кіллерог Михайло Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіллерог Михайло Маркович

КІЛЛЕРО́Г Михайло Маркович (12. 04. 1900, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 10. 03. 1937, Москва) – більшовицький діяч. Від 1917 навч. у Київ. політех. ін-ті, який 1919 залишив у зв’язку із парт. роботою. 1917 вступив до УПСР, 1919 перейшов до Укр. партії лівих есерів (боротьбистів), 1920 – до більшов. партії. 1919–21 працював у Москві; від 1921 – в УСРР: зав. агітац.-пропагандист. відділу Київ. губерн. ком-ту КП(б)У, чл. бюро Черкас. окруж. парт. ком-ту, ред. київ. ж. «Комунар». Від 1926 навч. в Укр. ін-ті червоної професури; згодом – заст. зав. відділу культури і пропаганди Закавказ. крайкому ВКП(б) і ред. ж. «Большевик Закавказья»; 1931–33 – зав. сектору початк. навч. закладів і чл. колегії Нар. комісаріату освіти РСФРР; 1933–34 – зав. відділу культури та пропаганди ленінізму ЦК КП(б)У. Брав активну участь у погромниц. кампаніях проти М. Скрипника, Ін-ту літ-ри ім. Т. Шевченка та ін. 1934–35 – секр. ком-ту КП(б)У у ВУАН; від 1935 – нач. упр. будинків культури та колгосп. клубів Нар. комісаріату освіти РСФРР. 5 вересня 1936 заарешт., 9 березня 1937 за звинуваченнями у контррев. діяльності та орг-ції терорист. акцій засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Літ.: Фролов М. О. Політична система та номенклатурна еліта Радянської України 1920-х – 1930-х рр.: особливості та механізми формування і функціонування. З., 2011.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2013