Морозов Олександр Олександрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морозов Олександр Олександрович


Морозов Олександр  Олександрович

МОРО́ЗОВ Олександр Олександрович (07. 09. 1907, м. Омськ, Росія – 16. 03. 1991, м. Калінінград, РФ) – хімік-технолог. Канд. хім. (1938), д-р тех. (1945) н., проф. (1946). Закін. Омський мед. ін-т (1929). Працював у багатьох ВНЗах та НДІ РФ (1930–46); у 1947–55 – зав. каф. колоїд. хімії, 1955–56 – зав. каф. неорган. хімії, водночас 1954–56 – декан хім. ф-ту Чернів. ун-ту; 1956–67 – зав. каф. аналіт. хімії, одночасно 1956–62 – декан хім. ф-ту Одес. ун-ту; 1968–72 – зав. каф. заг. і неорган. хімії Калінін. мед. ін-ту (нині м. Твер, РФ); від 1973 – зав. каф. хімії Калінінгр. ун-ту. М. – фахівець у галузі орган. природ. колоїдів та хроматограф. аналізу розчинів. Осн. наук. праці присвяч. вивченню впливу поверхн.-актив. речовин на фіз.-хім. властивості бавовн. волокон.

Пр.: Практикум по коллоидам: Учеб. пособ. Москва, 1933 (спів­авт.); Практикум по физической химии. Москва, 1934; К вопросу о влиянии кислорода воздуха на вязкость медно-аммиачных растворов хлопковой целлюлозы // УХЖ. 1953. Т. 19, № 6; Практическое руководство по хроматографическому анализу. О., 1961 (спів­авт.); Спектральный анализ растворов методом искрового возбуждения аэрозолей // Завод. лаб. 1962. Т. 28, № 11 (спів­авт.); Экстракция хлоридного комплекса кадмия фазой жидких анионитов // УХЖ. 1965. Т. 31, № 4 (спів­авт.); Хроматография в неорганическом анализе. Москва, 1972.

Літ.: Морозов Олександр Олександ­рович // Учені вузів УРСР. К., 1968; Про­фесори О(Н)У.

Статтю оновлено: 2019