Морська Марія Іванівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морська Марія Іванівна


Морська Марія  Іванівна

МОРСЬКА́ Марія Іванівна (справж. – Пйонт­кевич-Фессінг; 1895, м. Остропіль, нині Старий Остропіль Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 28. 11. 1932, Варшава) – актриса, сценограф, перекладачка. Дружина О. Загарова. Навч. у Мос­кві. 1918 працювала сценографом Держ. драм. театру; 1919–21 – актриса 1-го театру УСРР ім. Т. Шевченка (обидва – Київ); 1921–23 – театру т-ва «Українська бесіда»; 1923–25 – Руського театру т-ва «Просвіта» (обидва – Львів). 1926 – актриса Укр. драм. т-ва та міського театру «Іжікове дівадло» в Подєбрадах (Чехія). Згодом переїхала до Варшави, де актор. кар’єри не продов­жувала. М. – актриса переважно комед. та характер. ролей з психол.-інтелект. стилем виконання. Відома також як перекладачка творів з польс. й англ. мов та як художниця. Її картини, ескізи декорацій, костюми під прі­звищем Кітчнер (за першим чоловіком) експонувалися на виставках у Києві та Львові.

Ролі: Марія Ляшківська, Інна Василівна, Христина Парменівна, Наталя Павлівна («Гріх», «Закон», «Натусь», «Брехня» В. Винниченка), Мірандоліна (однойм. п’єса К. Ґольдоні), Маґда Шварце («В рідній сім’ї» Г. Зудермана), Місіс Чівлі («Ідеальний чоловік» О. Вайлда), Гедда Ґаблер (однойм. п’єса Г. Ібсена), Анна («Полум’я» Г. Мюллера), Еліза Дулітл («Піґмаліон» Б. Шоу).

Літ.: Лімницький М. Марія Морська. 1895 – 28. ХІ. 1932 // Новий час. 1933, 16 лют.; Маланюк Є. Maria z Piątkie­wiczów Morśka. † 28. XI. 1932 r. // Biuletyń Polsko-Ukraiński. 1933. № 2; Шерегій Ю. Нарис історії українських театрів Закар­патської України до 1945 року. Нью-Йорк, 1993; Боньковська О. Загадка Марії Мор­ської, або Відкриття Марії Кітчнер // Зап. НТШ. Т. 254: Пр. Театр. секції. Л., 2007.

Статтю оновлено: 2019