Морські науки | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морські науки


Морські науки

МОРСЬКІ́ НАУ́КИ Сукупність наук. дисциплін, що вивчають різні аспекти природи Світового океану (фіз., хім., біол., геол.), називають океано­логією. Інколи використовують тер­мін «морезнавство» для виокремлення моря загалом або конкрет. моря як об’єкта дослідж. У зх. (переважно англомов.) літ-рі гол. терміном на позначення сукупності всіх наук про океани і моря є «океанографія», а «океанологія» – його синонім. Від 1940-х рр. окреме розуміння цих термінів закріпилося в країнах колиш. СРСР, зокрема й в Україні, відповідно до нього «океанологія» є заг. поняттям, а термін «океанографія» об’єднує лише фіз. та хім. складові океанології, тобто наук. дисципліни, що вивчають фіз. та хім. властивості мор. вод. середовища, закономірності фіз. і хім. процесів та явищ Світ. океану в їхній взаємодії з атмосферою, суходолом і дном. З огляду на поняття про оболонки Землі океанографія вивчає гідросферу морів та океанів, мор. метео­рологія – атмосферу, мор. геологія – літосферу, а мор. біологія – біосферу. Інші М. н. й технології стосуються використання мор. довкілля людиною (судноплавство, суднобудування, мор. енергетика, розроблення корис. копалин, рибальство, аквакультура, буд-во гідротех. споруд тощо). Усі вони базуються на фундам. та приклад. знаннях, здобутих людством у межах осн. дисциплін океанології. До 1991 Україна володіла потуж. інфраструктурою мор. та океаніч. дослідж. (н.-д. установи, відповідні каф. ун-тів, бази даних, дослідниц. судна та підводні апарати, центри розроблення та вироб-ва вимірюв. техніки, мережа мор. гідрометеорол. станцій, засоби прийому та оброблення інформації від штуч. супутників Землі). Станом на 2013 мор. дослідж. в Україні займалися: Морський гідрофізичний інститут НАНУ та Біології південних морів Інститут ім. О. Ковалевського НАНУ та їхні відділ. в Одесі; Мор. відділ. Гідрометеорологічного інституту Українського науково-дослідного; Морського рибного господарства та океанографії Південний НДІ та його відділ. в Одесі, Севастополі, Бердянську; Український науковий центр екології моря Мін-ва екоресурсів України; Таврійський національний університет ім. В. Вернадського; Одеський національний університет ім. І. Мечникова та Одеський національний економічний університет; Гідрометеорол. центр Чорного й Азов. морів (Одеса); київ. н.-д. установи Відділ. наук про Землю НАНУ – Геологічних наук Інститут НАНУ, Геофізики Інститут ім. С. Субботіна НАНУ; Геохімії мінералогії та рудоутворення Інститут НАНУ, Укр. гідрометеорол. ін-т, а також Проблем математичних машин і систем Інститут НАНУ та Центр проблем мор. геології, геоекології та осадового рудоутворення при Президії НАНУ. Нині мор. дослідж. продовжують займатися усі перераховані одес. та київ. наук. й освітні установи, крім того, Одес. філію Ін-ту біології морів реорганізовано в Ін-т мор. біології НАНУ, відділ. гідроакустики Мор. гідрофіз. ін-ту перепідпорядковано Ін-ту геофізики НАНУ (Одеса), Одес. відділ. Мор. риб. госп-ва та океанографії Пд. НДІ працює як самост. установа, а його Бердян. відділ. приєднано до НДІ Азов. моря, у складі Відділ. наук про Землю створ. Наук. гідрофіз. центр НАНУ (Київ).

Літ.: Фізична океанологія. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 4474:2005. К., 2007.

Статтю оновлено: 2019