Морськой Володимир Савович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морськой Володимир Савович


Морськой Володимир  Савович

МОРСЬКО́Й Володимир Савович (справж. – Мордкович; псевд. і крипт. – Нейві, Вл. М.; 27. 12. 1898(08. 01. 1899), Катерино­слав, нині Дніпро – 18. 11. 1952, м. Івдель Свердлов. обл., РФ) – музичний, театральний та кінокритик, педагог. Навч. у Харків. мед. ін-ті. Упродовж 1920–40-х рр. друкувався у ж. «Пролетарий», «Харьковский рабочий», «Театр», г. «Красное знамя». Від 1940 – викл. каф. історії театру Харків. театр. ін-ту. Серед учнів – В. Айзенштадт. 1949 звинувач. у космополітизмі, 1950 репрес. як голова харків. «антипатріот. групи критиків». Покарання відбував у таборі Івдельлаг, де й помер. Реабіліт. 1956.

Пр.: «Царская невеста» // Пролетарий. 1922, 29 окт.; Культурное единение двух Украин // Там само. 1930, 19 окт.; В перешитом платье: «Паливода» в Харьковском театре музкомедии // КЗ. 1939, 1 окт.

Літ.: Ботунова Г., Горбатенко А. Из истории театрального образования в Харькове // Харьков. ин-т искусств: 1917–1992. Х., 1992; Айзенштадт В. Харьков театральный: Статьи, рецензии, заметки 50–80-х годов. Х., 1996.

Статтю оновлено: 2019