МОРФОГРА́ФІЯ — роз­діл геоморфології, що ви­вчає зовнішні риси рельєфу земної поверх­ні (абсолютні й від­носні висоти, густоту і глибину роз­членува­н­ня, просторове роз­міще­н­ня та по­єд­на­н­ня окремих форм, напрямки про­стяга­н­ня лінійних елементів рельєфу) та систематизує їх за зовнішніми ознаками. У результаті морфолог. аналізу укладають морфо­граф. картосхеми, виділяють морфо­граф. типи рельєфу, оро­граф. елементи, морфолог. грані земної поверх­ні, що дають уявле­н­ня про статистику рельєфу. Морфо­граф. (описову) характеристику часто доповнюють морфометр. показниками, що використовують під час об­ґрунтува­н­ня трас трубо­проводів, автомоб. та залізнич. доріг, оцінюва­н­ня ступеня прохідності місцевості, придатності рельєфу і земель для с. господарства, роз­міще­н­ня поселень, обʼєктів промисловості. В Україні дослідж. у галузі М. виконують у Гео­графії Ін­ституті НАНУ (М. Волков, В. Палієнко, В. Чернін), Харківському національному університеті ім. В. Каразіна (С. Костриков, І. Черваньов), Львівському національному університеті ім. І. Франка (Ю. Андрейчук, П. Горішний, І. Ковальчук, Я. Кравчук, А. Михнович, О. Пилипович) та ін. установах. У цих дослідж. широко використовують гео­інформ. технології та потенціал про­грам. забезпече­н­ня ArcGIS, MapInfo.