Мосін Олександр Григорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мосін Олександр Григорович


Мосін Олександр  Григорович

МО́СІН Олександр Григорович (04(16). 10. 1871, с. Шестірня Херсон. губ., нині Широків. р-ну Дніпроп. обл. – 09. 09. 1929, Київ) – співак (лірико-драматичний тенор). Засл. арт. Респ. (1928). Закін. Моск. консерваторію (1897; кл. Є. Лавровської). Співав на опер. сценах Тифліса (нині Тбілісі), Ярославля, Ростова-на-Дону, С.-Пе­тербурга (1902–05, 1910–18), Києва (1905–08), Мос­кви (1908–10), Одеси (1920-і рр.). М. – один із засн. укр. опери після більшов. перевороту 1917, з початком українізації був солістом Харків. (1925–26) та Київ. (1926–29) опер. У концертах виконував романси П. Чайковського та С. Рахманінова. Серед партнерів – Л. Андреєва-Дельмас, К. Антарова, Л. Балановська, М. Литвиненко-Вольгемут, Ф. Шаляпін. Володів сильним голосом широкого діапазону.

Партії: Вакула («Різдвяна ніч» М. Лисенка), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Коваль, Вакула, Герман («Черевички», «Пікова дама» П. Чайковсь­кого), Левко («Майська ніч» М. Римсь­кого-Корсакова), Отелло, Дон Карлос (однойм. опери Дж. Верді), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Калаф, Рудольф («Турандот», «Богема» Дж. Пуччіні), Вальтер («Нюрнберзькі мейстерзінґери» Р. Ваґнера).

Літ.: Стефанович М. Видатний співак // Мист-во. 1958. № 4; Боголюбова Н. Шестьдесят лет в оперном театре: Во­­споминания режиссера. Москва, 1967; Мосіна М. Спогад про мого батька // Укр. співаки у спогадах сучасників. К., 2003.

Статтю оновлено: 2019