Кімак Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кімак Іван

КІМА́К Іван (17. 04. 1925, с. Збудська Біла, нині округ Меджилабірці, Словаччина – 21. 01. 1982, Москва, похов. у рідному селі) – український мовознавець у Словаччині. Канд. філол. н. (1974). Навч. у рос. г-зії в Празі (1936–39) та м. Гуменне (1945–49), у ВШ с. госп-ва та ліс. інженерства (м. Кошиці, 1949–51), закін. філос. ф-т Карлового ун-ту у Празі (1956). Викладав укр. мову на філол. ф-ті Високої пед. школи у Пряшеві (1956–58) та рос. мову – в Кошицях (1960–64). Від 1964 – в Ун-ті ім. П. Шафарика (Кошиці): від 1971 – зав. каф. іноз. мов. Досліджував говірку рідного села. Автор праць: «Морфологія говірки с. Збудська Біла та околиці» (1974), «Синтаксис говірки с. Збудська Біла та околиці» (1980). Видав підручник «Ruština pre poslucháčov prírodných vied. Biológia-chémia» (Košice, 1975). Чл. ЦК Асоц. русинів Словаччини (1980).

Л. Бабота

Стаття оновлена: 2013