Москович Вольф Абрамович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Москович Вольф Абрамович


Москович Вольф Абрамович

МОСКО́ВИЧ Вольф Абрамович (07. 04. 1936, м. Болград, нині Одес. обл.) – мовознавець. Д-р філол. н. (1971), іноз. чл. НАНУ (1992). Навч. у Моск. ін-ті сходознавства (1953–54), закін. Чернів. ун-т (1958). Учителював на Буковині. Працював 1965–74 зав. лаб. інформ. мов Держ. ком-ту у справах винаходів і відкриттів при РМ СРСР у Москві. Від 1974 – в Ізраїлі. Від 1976 – проф. Євр. ун-ту (Єрусалим), 1988–2007 – дир. Дослід. центру, зав. відділ. слов’ян. мов і літ-р при ньому. Засн. і президент Ізраїл. асоц. укр. досліджень (від 1993), президент Ізраїл. асоц. славістів (1990–2002), віце-президент Міжнар. асоц. укр. досліджень. Наук. дослідження: славістика, діалектологія слов’ян. мов, комп’ютерна лінгвістика, лексикографія їдишу, культурол. аспекти євр. суб­етніч. груп.

Пр.: Статистика и семантика. Мос­ква, 1969; Информационные языки. Мос­ква, 1971; Словарь ключевых слов международной патентной классификации: В 2 т. Москва, 1972; Rising to the Challen­ge: Israel and the Absorption of Soviet Jews. London, 1990; Словарь новых политических терминов России периода перестройки: В 2 т. Филадельфия, 1992; Хазары. Мосты культуры – Гешарим. Москва; Иерусалим, 2005 (спiвавт.).

Статтю оновлено: 2019