Мостовий Володимир Йосипович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мостовий Володимир Йосипович


Мостовий Володимир  Йосипович

МОСТОВИ́Й Володимир Йосипович (04. 07. 1919, с. Хажин Бердичів. пов. Київ. губ., нині Бердичів. р-ну Житомир. обл. – 18. 10. 1996, Мос­ква) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1965), проф. (1971), чл.-кор. АН СРСР (1984). Сталін. премія (1949, 1953), Держ. премія СРСР (1973), золота медаль ім. І. Курчатова АН СРСР (1983). Герой Рад. Союзу (1944). Держ. та бойові нагороди СРСР. Юнац. роки минули у м. Козятин Вінн. обл. і м. Фастів Київ. обл., де здобував середню освіту. Закін. Київ. ун-т (1941). Під час 2-ї світ. вій­ни спочатку був розвідником, зв’язковим, навідником гармати, після навч. на прискор. курсі Подол. артилер. уч-ща (м. Бухара, Узбекистан; 1942) став ком-ром батареї; відзначився у червні 1944 під час Вибор. операції на Карел. перешийку. Від 1946 – капітан у запасі. Відтоді – асп. Ін-ту фізики АН УРСР (Київ); 1947–96 – в Ін-ті атом. енергії АН СРСР (Москва): 1954–74 – зав. сектору, 1974–89 – зав. лаб. нейтрон. фізики, 1989–96 – гол. н. с. Основні напрями наук. досліджень: нейтронна фізика, фізика поділу та ядер. реакторів. Разом з ін. ученими створив метод нейтрон. спектроскопії за часом прольоту, відкрив нейтронні резонанси та визначив їхні параметри. Брав участь у створенні атом. реакторів для АЕС. Для військ. потреб вивчав взаємодію нейтронів зі сповільнювал., конструкц. та ін. матеріалами. Дослідив осн. закономірності термалізації нейтронів у розмножувал. і сповільнювал. середовищах, розробив методи вимірювання складу ядер. палива під час роботи ядер. реактора, надшвидкого захисту ядер. реакторів і попередження аварії на них, вивчив закономірності взаємодії поляризов. нейтронів з поляризов. ядрами. Виміряв константи самовіл. поділу плутонію та енергет. залежності ймовірніс. потрій. поділу урану-235; відкрив резонансну структуру нейтрон. розрізів ізотопів урану-233 і -235, плутонію-239 і -241, нептунію-237, америцію-241. Був учасником 1-ї Женев. конф. з використання атом. енергії (1955). У рідному селі (неодноразово бував у післявоєнні роки) ім’ям М. названо вулицю, на будівлі Фастів. школи встановлено мемор. дошку.

Пр.: Взаимодействие нейтронов с ядрами // АЭ. 1958. Т. 4, вып. 1 (спів­авт.); Распределение кинетической энергии осколков при тройном делении U 235 тепловыми нейтронами // Там само. 1959. Т. 7, вып. 4 (спів­авт.); Измерение спектров нейтронов в решетках уран–вода и уран–моноизопропилдифенил // Там само. 1962. Т. 13, вып. 6 (спів­авт.); Поиски нарушени Т-четности в бета-распаде поляризованных нейтронов // ЯФ. 1968. Т. 8, вып. 1 (спів­авт.); Термализация нейтронов. Москва, 1970; Поиски трехвекторной корреляци в распаде поляризованных нейтронов // ЯФ. 1970. Т. 2, вып. 5 (спів­авт.); Спектры замедляющихся нейтронов в одиночных блоках резонансных поглотителей. Мос­ква, 1974 (спів­авт.); Продолжение поиска нарушения Т-инвариантности в бета-распаде свободного нейтрона // Письма в ЖЭТФ. 1974. Т. 20, вып. 2 (спів­авт.); Ложные эффекты при исследовании тройной корреляции в распаде поляризованных нейтронов и новые ре­зультаты поиска нарушения временной четности // ЯФ. 1978. Т. 28 (спів­авт.); Требования к однородности ведущего магнитного поля при исследовании Т-нечетной трехвекторной корреляции распада свободного нейтрона. Мос­ква, 1994; Человек Курчатов // Курчатов в жизни: письма, документы, воспоминания (из личного архива). Мос­ква, 2007.

Літ.: Атомный проект в СССР: Док. и мат.: В 3 т. Москва; Са­­ров, 1998–2009; Бедь М. М. Учений і воїн. Бердичів, 2004.

Статтю оновлено: 2019