Мотивація праці | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мотивація праці


Мотивація праці

МОТИВА́ЦІЯ ПРА́ЦІ – система детермінант, причин, стимулів, мотивів, сенсів, цінностей, що спонукає людину до трудової діяльності. Як М. п. часто виступає також система уявлень і переконань, почуттів і переживань, в яких виражаються матер. й духовні, природні й культурні потреби людини. Усвідомлення потреб і предметів, якими вони задовольняються, тобто опредмечування потреб, утворює заг. механізм мотивування труд. діяльності. Водночас на основі М. п. визначається інформ. поле, в якому здійснюється цілепокладання, формування цілей, завдань, плану й програми труд. діяльності. Співвідношення потреб, мотивів і цілей утворює, за О. Леонтьєвим, особистіс. сенс будь-якої діяльності, зокрема й трудової. Система М. п. має структуру, ієрархію. Найбільш відома піраміда потреб і мотивів, т. зв. ієрарх. модель мотивації А.-Г. Маслоу, яка складається з 5-ти рівнів потреб (фізіол. потреби; потреба в безпеці; потреба в любові, прихильності та приналежності до певної соц. групи; потреба в повазі й визнанні; потреба у самоактуалізації, що є вищим рівнем ієрархії зазнач. мотивів). При цьому А.-Г. Маслоу стверджує, що потреби більш високого рівня не можуть бути задоволені, якщо попередньо не задоволені потреби нижніх рівнів. Пізніше він розподілив ці види потреб на 2 кл. – потреби нужди й потреби самоактуалізації. У сучас. психології розглядають такі типи мотивів: мотивація дослідження, процесуал. мотивація, творча мотивація, мотивація допомоги, мотивація утвердження, мотивація влади, негативна мотивація й покарання. Мотиви можуть бути стійкими й тимчас., генераліз. й ситуат., матер. й духов., світ. й реліг., соціально та особистісно визначеними. У кожної людини складається своя, відносно стійка система мотивів діяльності, залежно від її світогляду, спрямованості, рис характеру, самосвідомості, життєвого й профес. досвіду, інтелекту, психофізіології. Так, за даними проф. Б. Цуканова, мотиви людей з холероїд. і частково сангвіноїд. типами темпераменту спрямовані переважно в майбутнє, а мотиви людей з флегматоїд. і частково меланхолоїд. типами – у минуле, що знач. мірою визначає профес. мотивацію письменників-фантастів, політиків, проектантів або ж істориків, архіваріусів, літераторів-істориків тощо. Важливою ознакою М. п. є боротьба мотивів, що закінчується прийняттям рішення про мету як вирішал. організуючу складову труд. діяльності. М. п. може мати як позит., так і негат. характер, що сприяє або заважає успіш. виконанню труд. діяльності. Позит. М. п. пов’язана з культур., духов. цінностями: гуманіст. світогляд, життя, людина, віра, надія, любов, добро (див. Добро і зло), краса та істина. Негат. М. п. підпорядк. антигуман. «цінностям», таким як темрява, смерть, зневір’я, розпач, ненависть, зло, потворність, неправда. Гуманіст. мотиви праці звичайно домінують у боротьбі з антигуманними. Важливою складовою М. п. є особистісна причинність і мотивація, впевненість у своїх здібностях, почуття компетентності, адекватне переживання успіху й невдачі. В умовах ринк. економіки в М. п. великого значення набувають гроші як підкріплення результатів труд. діяльності, як очікувана винагорода за продукт праці, як універсал. соц.-екон. мотив і фактор утвердження працівника в труд., профес. діяльності. Гроші можуть виступати основою позит. М. п., якщо суб’єкт орієнтується на гуманіст. духов­ні цінності, здійснює чесну продукт. труд. діяльність на користь людям. У протилеж. випадку вони утворюють негат. М. п. Напр., Л. Толстой вважав гроші великим злом, про що він 1902 писав у листі до своїх прихильників у зв’язку з відхиленням Швед. АН його кандидатури в лауреати Нобелів. премії. Мотивація труд. діяльності формується в процесі виховання й навч., набуття життєвого й труд. досвіду, у ході особистіс. і профес. самовизначення, а також у випадках її дефіциту чи патології психол. засобами, зокрема в процесі т. зв. мотивац. тренінгу, логотерапії, рац. психотерапії тощо.

Літ.: Обуховский К. Психология влечений человека / Пер. с польс. Москва, 1971; Пальцин Ю. Как воспитать любовь к труду / Пер. с нем. Москва, 1985; Ви­­люнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. Москва, 1990; Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б. Формирование мотивации учения. Москва, 1990; Занюк С. С. Психологія мотивації. К., 2002; Москвичев С. Г. Мо­­тивация, деятельность и управление. К.; Сан-Франциско, 2003; Кудріна Т. С. Психологія мотивації. К., 2008; Рибал­ка В. В. Психологія честі та гідності особистості: культурологічні та аксіологічні аспекти: Навч.-метод. посіб. Л., 2010; Його ж. Психологія та педагогіка праці особистості: від обдарованості дитини до майстерності дорослого: Посіб. К., 2014.

Статтю оновлено: 2019