Мотовиловкер Яків Овсійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мотовиловкер Яків Овсійович


Мотовиловкер Яків  Овсійович

МОТОВИ́ЛОВКЕР Яків Овсійович (11(24). 10. 1910, м-ко Миропіль Новоград-Волин. пов. Волин. губ., нині смт Романів. р-ну Житомир. обл. – 04. 01. 1991, м. Ярославль, РФ) – правознавець. Д-р юрид. н. (1967), проф. (1968). У 1936 здобув ступ. магістра юрид. наук у Варшав. ун-ті (з правом захисту доктор. дис.). Від 1937 працював секр. Спілки ремісників-євреїв Рівного; від 1940 – засн. і чл. Рівнен. колегії адвокатів та зав. юрид. консультації; 1941–42 – на військ. службі; від 1942 – зав. юрид. консультації і юрисконсульт у Кемському р-ні (нині Карелія, РФ). Також викладав у Кемському пед. (1955–62) і гірн. (1959–69) ін-тах; 1969–71 – зав. каф. цивіл. і кримінал. права та процесу Барнаул. заоч. юрид. ф-ту Томського ун-ту (РФ); 1972–88 – зав. каф. цивіл. права та процесу Яро­слав. ун-ту. Наук. дослідження: теорія держави і права, кримінал. процес, цивіл. і труд. право.

Пр.: Показания и объяснения обвиняемого как средство защиты в советском уголовном процессе. Москва, 1956; Вопросы теории уголовного процесса ПНР: (В освещении польских процессуалистов). Томск, 1970; Вопросы теории советского уголовного процесса. Томск, 1971; Основные уголовно-про­цессуальные функции. Ярославль, 1976; Основной вопрос уголовного дела и его компоненты. Воронеж, 1984.

Статтю оновлено: 2019