Моторний Дмитро Костянтинович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моторний Дмитро Костянтинович


Моторний Дмитро Костянтинович

МОТО́РНИЙ Дмитро Костянтинович (02. 11. 1927, с. Розянчина, нині Трудолюбівка Бобринец. р-ну Кіровогр. обл. – 30. 07. 2018, с. Чорнобаївка Білозер. р-ну Херсон. обл.) – керівник сільськогосподарського підприємства. Почес. чл. НААНУ (2001). Герой України (2002). Двічі Герой Соц. Праці (1966, 1986). Орден князя Яро­слава Мудрого 5-го ступ. (1997). Премії ім. В. Семінського (1988), ім. В. Вернадського (2000). Закін. Мелітоп. ін-т механізації та електрифікації с. госп-ва (Запоріз. обл., 1959). Відтоді працював на підпр-вах АПК. Від 1963 – голова правління приватно-оренд. кооперативу «Зоря» (с. Чорнобаївка). Під кер-вом М. у селі споруджено комплекси для розведення великої рогатої худоби, зберігання та перероблення кормів; консерв. та молоч. цехи, цех первин. перероблення томатів, гречки; розпочато зрошення 3-х тис. га. Коштом госп-ва було відкрито середню та муз. школи, дит. садок, Будинок культури, спорт. комплекс зі стадіоном; здійснено газифікацію та централізов. водопостачання села. Співзасн. фестивалю хор. співу «Чорнобаївський заспів» (від 1998). Автор кн. «Гарантія достатку» (1966), «Земля і люди» (1980), «Ощадливе використання кормів» (1982), «Облік сучасного села» (1984; усі – Київ). 2019 ім’ям М. названо Таврій. агротехнол. ун-т (м. Мелітополь).

Літ.: Голобородько В. Хлібною нивою пишаюсь: нарис про Героя Соц. праці, голову колгоспу ім. Кірова Білозер. р-ну Херсон. обл. Д. К. Моторного. Сф., 1985; Квітка Г. Дмитру Моторному, який покохав поле, – 80 // ГУ. 2007, 2 листоп.; Шершень О. Патріарх українського поля // Рідний край. 2016, 3 черв.; Жупина А., Піддубняк В. «Найвище покликання – робити добрі справи» // Новий день. 2017, 1 листоп.

Статтю оновлено: 2019