Мотрич Катерина Вакулівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мотрич Катерина Вакулівна


Мотрич Катерина Вакулівна

МО́ТРИЧ Катерина Вакулівна (30. 11. 1947, с. Василькiв Шполян. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – письменниця. Чл. НСПУ (1979). Мист. премія «Київ» ім. І. Миколайчука в галузі кіномистецтва (2004), премія ім. І. Огієнка (2007). Закiн. Київ. ун-т (1971). Працювала у г. «Молода гвардія», т-ві «Просвіта» та на респ. радіо. Дебютувала кн. новел «Соняхи» (К., 1978) – ліричні розповіді про людей села, їхню любов до землі, рідного краю, про чисте й світле кохання. Авторка книг повістей та оповідань «Час найкоротшої тіні» (1982), «Перед храмом любові та болю» (1989), «Звізда полин» (2000), романів «Досвіток» (1987), «Ніч після сходу сонця» (2004), «Вавилонська вежа» (2011), «Трьохсотлітня голгофа. Фавор» (2018), роману у віршах «Мотрині ночі» (2006), поет. зб. «Почайна» (2007; усі – Київ). У ж. «Неопалима купина» опубл. її п’єсу «Кайдашева земля» (2007), де всю укр. землю авторка називає Кайдашевою – через чвари і розбрат довкола неї. Письменниця також широко використовує в літ. творчості форму молитви – «Молитва до мови», «Молитва до убієнних голодом», «Молитва до України» (усі – 1991), де порушує важливі питання нашої сучасності. За її «Молитвою до мови» реж. М. Мащенко зняв фільм, а за «Молитвою до убієнних голодом» композитор І. Карабиць написав ораторію «Молитва Катерини» (1992). У худож.-докум. фільмі «Катерина Білокур. Послання» (2002, реж. О. Самолевська) письменниця озвучила листи художниці. М. належить низка резонанс. публіцист. статей у г. «Слово Просвіти» – «Терня у боки» (2000), «Ім’я їм регіон» (2011), «ДНК варвара», «Чия земля?» (обидві – 2017), г. «Літературна Україна» – «Армагеддон державотворення – імунодефіцит духу...» (2010), «Телетусовка, або Синдром аварійності» (2013). Тематика ранніх творів М. пройнята нац. духом, сюжети оригінальні, образи яскраві й неповторні. У публіцист. статтях, особ­ливо остан. років, гостро постає тема державотворення, і ті пороки, що стоять на заваді цьому, висвітлені емоційно й глибокодумно. Сучасна проза письменниці відрізняється від ранньої істор. тематикою, порушеними глобал. проблемами, вона глибоко патріотична, з екскурсом у непросту укр. історію та не менш просту й почасти траг. сучасність. Твори М. вирізняються цікавою сюжетністю, духов. тематикою, емоційністю, образністю й влас. неповтор. стилем.

Лiт.: Олiйник М. Новели, написанi серцем // Мотрич К. Соняхи. К., 1978; Онуф­рик Г. Особливості житійних образів у малій прозі Катерини Мотрич // Диво­слово. 2008. № 4; Поклад Н. Катерина Мотрич: «Щодня і щомиті витримуєш бій»: про поразки, які стають перемогами // ЛУ. 2008, 28 серп.; Єременко О. З відстані болю: до пломінця Чорно­бильської свічі // Укр. літ-ра в заг.-осв. школі. 2012. № 11.

Статтю оновлено: 2019