Кіммерік - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіммерік

КІММЕРІ́К – античне місто. Існувало від кін. 6 ст. до н. е. – у 1-й пол. 6 ст. н. е. Знаходилося на Керчен. п-ві, було пд.-зх. форпостом і гаванню Боспор. держави. Про нього згадували у своїх творах античні автори Страбон, Птолемей, Пліній та ін. Досягнуло найвищого розвитку як торг. і землероб. центр у 2–3 ст. н. е. Залишками К. є городище на г. Опук. Відкрите у 19 ст. У 1920-х рр. його досліджував Ю. Марті, 1947–49 – І. Зеєст, 1950–51 – І. Кругликова, 1989–94 – В. Голенко. Відкрито частину вулиць з водостоками, залишки будинків із житл. та госп. приміщеннями й внутр. двориками, зерн. ями, споруди цитаделі 1 ст. до н. е. – 3 ст. н. е. з прямокут. баштами. На сх. схилі г. Опук виявлено поселення кінця середнього бронз. віку (20–18 ст. до н. е.), яке пов’язують із догрец. насел. цієї тер. – кіммерійцями. На пд. схилі гори у 8–10 ст. н. е. існувало ранньосередньовічне поселення, що відносять до салтово-маяц. культури.

Літ.: Кругликова И. Т. Киммерик // Антич. государства Северного Причерноморья. Москва, 1984; Голенко В. К. Древний город Киммерик и его округа. Сф., 2007.

С. Б. Буйських

Стаття оновлена: 2013