Мохначі | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мохначі


Мохначі

МОХНАЧІ́ – село Ріпкинського району Чернігівської області. 2018 Мохначів. сільс. раду (підпорядк. села Галків, Губарі, Семаки, Углова Рудня та с-ще Пересаж) зараховано до Любец. селищ. об’єднаної територіал. громади. М. знаходяться за 46 км від обл. центру, 27 км від райцентру та 3 км від автошляху Ріпки–Любеч. За 9 км протікає Дніпро, яким проходить кордон з Білоруссю. Пл. 0,83 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 212, Галкові – 239, Губарях – 125, Пересажі – 199, Семаках – 180, Угловій Рудні – 46 осіб; станом на 2018 – відповідно 131, 118, 66, 250, 121 і 19; переважно українці. В околицях виявлені артефакти доби неоліту–бронзи (5–2 тис. до н. е.), раннього заліза (8–3 ст. до н. е.), ранньослов’ян. (8–9 ст.) і давньорус. (10–13 ст.) часів. Серед пам’яток археології місц. значення – поселення та могильник Угол побл. Углової Рудні (5–2 тис. до н. е.), курган. могильник побл. Галкова (11 ст.), поселення Займи та Пересаж побл. Пересажа (обидва – 10–13 ст.), поселення Вустя (10–12 ст.), Семаки (12–15 ст.), Семаки І (10–11 ст.), Семаки ІІ (10–13 ст.) побл. Семак. На могильнику побл. Пересажа розкопано 40 курганів 10 ст.; за 1,5 км на Пн. Зх. від Семаків досліджено фортифікац. лінію 16–17 ст. М. засн. 1756. За нар. переказами, назва села походить: від р. Мохначка, що протікала тут; від знач. кількості моху, що ріс у довколиш. лісах; від першого поселенця Мохнача. Навколишні землі входили до Любец. сотні Черніг. полку. 1781–96 – у складі Черніг. намісництва; 1796–1802 – Малорос., 1802–1925 – Черніг. губ.; 1781–97, 1892–1923 – Городнян. пов. 1866 було 37 дворів, мешкали 167 осіб; 1897 – відповідно 50 і 465. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – у складі Черніг. округи; від 1932 – Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 2 вересня 1941 до 24 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У М. діяла підпіл. група, а в навколиш. лісах – партизан. загін. На фронтах 2-ї світ. вій­ни загинули 48 воїнів-земляків (1967 встановлено обеліск Слави). Під час визв. боїв за Дніпро 1943 у школі в Семаках був військ. шпиталь, у якому від тяжких ран помер Герой Рад. Союзу С. Хушназаров (похов. у брат. могилі). Нині працюють с.-г. підпр-ва «Мохначівське» (вирощування зерн. і тех. культур) та «Лан» (розведення великої рогатої худоби). Від 2005 охороняється ботан. заказник місц. значення Мокрець (273 га). До 2014 у М. діяла школа. Функціонують 1 клуб, 2 б-ки; 2 медпункти. У Пересажі – Любец. психоневрол. інтернат. Серед видат. уродженців – живописець П. Бабак.

Статтю оновлено: 2019