Кін Павло Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кін Павло Андрійович

КІН Павло Андрійович (1882, с-ще Мізиричі Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 1943) – радянський і партійний діяч. Працював робітником. У рев. русі від 1902, у більшов. партії від 1903. Здійснював агітац. діяльність на Харківщині та Луганщині. 1917 – голова Харків. ради робітн. і солдат. депутатів та Харків. ревкому; 1918 – комендант Луганська; 1919 – комендант Харкова, голова Харків. губвиконкому і Ради оборони Харків. р-ну; 1920–21 – голова Одес. губревкому; в квітні–липні 1921 – нарком внутр. справ УСРР. Співорганізатор системи для ліквідації бандитизму на чолі зі спец. постійно діючою нарадою при РНК УСРР (голова – Х. Раковський). На місцях такі наради очолювали голови виконкомів. Брав активну участь у підготовці відповід. положень, затв. РНК (31 травня 1921) та ВУЦВК (1 червня 1921). У квітні 1921 ініціював постанову РНК УСРР «Про положення і постачання міліції», що передбачала поповнення міліції бійцями та ком-рами Червоної армії, представниками комсомолу, профспілок і комнезамів, поліпшення продовол. та майнового постачання, підвищення зарплати тощо. Згодом – на керів. профспілк. і госп. роботах.

Літ.: Ярмыш А. Н., Головко А. Н., Добреля Л. П., Пикина В. В. Во главе города: Руководители Харьковского городского самоуправления. Х., 1998.

О. М. Мироненко

Стаття оновлена: 2013