Мохорук Дмитро Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мохорук Дмитро Іванович


Мохорук Дмитро Іванович

МОХОРУ́К Дмитро Іванович (20. 11. 1946, с. Топорівці Городенків. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 22. 02. 2018, м. Снятин Івано-Фр. обл.) – прозаїк, краєзнавець, публіцист. Чл. НСПУ (2012). Літ.-мист. премії ім. Марка Черемшини (2007), Леся Мартовича (2011), П. Тронька (2013). Після закінчення Львів. зоовет. ін-ту працював на Снятинщині: гол. зоотехнік, голова колгоспу, голова правління племагрофірми. Творчу діяльність розпочав 2005 з вид. у Снятині 1-го т. («Становлення села») 7-том. істор.-краєзн. та етногр. зб. «Село моє Топорівці», 2006–09 у Косові надрук. наступні етногр. твори цього збірника – «Культурний розвиток 1880–1939 рр. та окупації села», «Творці історії села», «Літопис села (1939–2000 рр.)», «Мої співочі Топорівці (Фольклорний образ села)», «Етнографічний образ села» і «Село повертається у майбутнє». Автор худож.-краєзн. епопей «Тяжкий хрест», куди ввійшли романи «Скарби мудрості» (т. 1, Снятин, 2006), «Терпіння» (т. 2, Кути, 2007), «Гіркий присмак» (т. 3) і «Недоспівана пісня» (т. 4; обидва – 2009) та «Тополівка» (т. 1–2, 2011) – романи «Скигління чайок», «Україно, Україно! Нене моя!», «Тернистий шлях», «Кривава вода», «Доле моя, доле!» і «Здобудеш або згинеш»; романів-хронік «Птах щастя» («Роде мій красний», т. 1, 2007) та «Божий помазаник» (2009; усі – Косів), повістей «Зів’ялі ружі», «Аудієнція», «Народний месник» та драми «Кривавий світанок» (усі опубл. у кн. «Зів’ялі ружі: повісті, драма», Кути, 2017). У творах М. не лише історія, а й побут, фольклор, легенди – все, чим жило село, рідний край, Галичина в різні часи. Від 1970-х рр. співпрацював із ЗМІ (кор. г. «Галичина», «Голос Покуття», «Захід», «Край» та ін.). Провідні теми газет. та журнал. публікацій – історія рідного краю, краєзнавство, есеїстика, літературознавство.

Літ.: Михальчук В. «Тяжкий хрест» української Голгофи: [про роман-хроніку, тетралогію Д. Мохорука «Тяжкий хрест»] // Дзвін. 2010. № 7; Слово у віках не старіє: [про крає­знавця, мецената Д. Мохорука] // Краєзнавець Прикарпаття. 2016. № 28.

Статтю оновлено: 2019