Моця Олександр Петрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моця Олександр Петрович


Моця Олександр  Петрович

МО́ЦЯ Олександр Петрович (30. 05. 1950, с. Літки Бровар. р-ну Київ. обл.) – археолог, історик. Д-р істор. н. (1991), проф. (1997), чл.-кор. НАНУ (2003). Засл. діяч н. і т. України (2012). Держ. премія України в галузі н. і т. (2003). Премії ім. М. Костомарова (1997) та ім. М. Грушевського (2008) НАНУ. Закін. Київ. ун-т (1972). Працював у Археол. музеї АН УРСР (1975–76); від 1979 – в Ін-ті археології НАНУ (обидва – Київ): від 1986 – зав. сектору давньорус. та середньовіч. археології, від 1996 – зав. однойм. відділу; водночас викладає у Нац. ун-ті «Києво-Могилян. академія», Київ. славіст. ун-ті та ін. Наук. дослідження: давньорус. поховал. пам’ятки пд.-руських земель, середньовічні торг. шляхи, давньорус. сільс. поселення, матеріал. культура давньорус. міст, пам’ятки доби пізнього середньовіччя та козацтва, застосування терміна «Руська земля – Русь» у середньовічні часи й нині, історія України у цивілізац. контексті, проблематика становлення укр. нації. Брав участь у роботі Поліс. (1975–79), Новгород-Сівер. (1980–84), очолював Дніпров. давньоруську (1985–98), Батурин. (1995–97, 2003–06), Шестовиц. (1998–2009), Виползів. (2009–16) археол. експедиції.

Пр.: Погребальные памятники южнорусских земель IX–XIII вв. 1990; Населення південноруських земель ІХ–ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів). 1993; Булгар–Киев. Пути – связи – судь­бы. 1997 (спів­авт.); Цивілізаційна історія України. 2005 (спів­авт.); Південна «Руська земля». 2007; «Русь», «Мала Русь», «Україна» в післямонгольські та козацькі часи. 2009; Давньоруський Чернігів. 2011 (спів­авт.); Українці: народ і його земля (етапи становлення). 2011; Землероби та кочівники на Великому Кордоні Східної Європи за часів Київської Русі. 2015 (усі – Київ).

Літ.: Вітаємо Олександра Петрови­ча Моцю // Археологія. 2010. № 2; Моця Олександр Петрович: Бібліогр. покажч. (до 60-річчя з дня народж.). К.; П., 2010.

Статтю оновлено: 2019