Мочалов Інар Іванович

МОЧА́ЛОВ Інар Іванович (Мочалов Инар Иванович; 20. 01. 1932, м. Тифліс, нині Тбілісі) – російський філософ, історик науки. Д-р філос. н. (1970), проф. (1972). Закін. Ленінгр. ун-т (нині С.-Петербург, 1954). Відтоді – на викладац. роботі в Казан. ун-ті (Татарстан, РФ) й Казан. авіац. ін-ті (зокрема був зав. каф. філософії); від 1974 – у Ін-ті історії природознавства і техніки РАН (Мос­ква): ст. н. с., пров. н. с., гол. н. с.; водночас – проф. Моск. тех. ун-ту. Визнаний дослідник наук. спад­щини В. Вернадсько­го, ініціатор вивчення й публікації числен. архів. матеріалів із фондів РФ, України та ін. держав. Уперше запровадив у наук. обіг невідомі раніше архівні матеріали В. Вернадського (статті, нариси, листи, щоденники), розкрив особливість його світогляду та внесок у сучасну наук. картину світу; охарактеризував як одного з лідерів ліберал. крила рос. визв. руху. Творчість В. Вернадського розглядав у контексті рос. і світ. культур. Чл. редколегії ж. «Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія» (Київ).

Пр.: Вернадский о логике и методологии научного творчества // ВФ. 1963. № 5; Вернадский – человек и мыслитель. Москва, 1970; Проблемы философского знания в творчестве Вернадского // ВФ. 1971. № 9; Биокосмические воз­зрения Вернадского // Вест. АН СССР. 1979. № 11; Владимир Иванович Вернадский. 1863–1945. Москва, 1982; Владимир Иванович Вернадский и религия. Москва, 1991; В. И. Вернадский: Наука. Философия. Человек. К 150-летию со дня рождения В. И. Вернадского. Кн. 1–2. 2-е изд. К., 2011–12 (спів­авт.).

Літ.: Оноприенко В. И. Наука как призвание. Книга интервью. К., 2011; Рос­сийские историки науки и техники. Со­трудники ИИЕТ РАН. Москва, 2014.

В. І. Онопрієнко