Мошик Микола Григорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мошик Микола Григорович


Мошик Микола  Григорович

МО́ШИК Микола Григорович (27. 10. 1941, с. Засулля, нині у межах м. Ромни Сум. обл.) – бандурист, педагог. Засл. діяч мист-в України (2005). Чл. НСЖУ (2011). Навч. у студії при Держ. капелі бандуристів України (Київ, 1962–64; викл. П. Іванов), закін. Київ. консерваторію (1976; кл. А. Бобиря). Працював у ансамблях бандуристів Кіровогр. (нині Кропивницький, 1964–66) та Черніг. (1966–68) філармоній; Київ. оркестрі нар. інструментів (1970–71); викл. кл. бандури Уман. муз. уч-ща (Черкас. обл., 1975–77), Сум. уч-ща мист-в і культури (1977–2004), водночас Сум. пед. ін-ту (нині ун-ту, 1992–98). Голова Сум. відділ. Нац. спілки кобзарів України (від 1996), обл. об’єдн. кобзарів, бандуристів, торбаністів, лірників Нац. Всеукр. муз. спілки (від 1990). У репертуарі – укр. нар. думи, істор., ліричні та сатир.-гуморист. пісні, власні твори (думи «Конотопська битва», «Про Глухів», «Про голодомор», «Про Степана Бандеру», пісні на сл. Т. Шевченка, П. Куліша, Олександра Олеся, Д. Білоуса, О. Ющенка, Б. Олійника). Продовжує духовні традиції кобзарів-наставників Є. Адам­це­вича, Є. Мовчана, А. Бобиря, А. Воликівського, С. Шкурата. Гастролював у РФ, Німеччині, Грузії, Болгарії. Автор понад 20-ти нотних збірок. Здійснив фольклорні записи укр. пісень «Молитва Калнишевського», «Легенда про вершника», «Ой як вийду на долину». Озвучив т/ф «Чумацький віз», «Бандурист», «Кролевецькі рушники» із циклу «Скарби музеїв України» (1987, реж. В. Глинчак), «Шевченківський торбан» (1989, реж. Т. Багашвілі). Спів­автор довідника «Кобзарі та бандуристи Сумщини» (С., 1999). Серед учнів – К. Денисова, Т. Маломуж, А. Тефля, А. Хащук.

Літ.: Дейниченко Н. Сумський бандурист Микола Мошик // НТЕ. 1990. № 4; Кобзар Микола Мошик // Микола Мошик. Спогади. Статті. Матеріали. С., 2001; Нестеренко П. Співець кобзарської думи // ДУ. 2011, 4 листоп.; Мішалов В. Харківська бандура – Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті. Х.; Торонто, 2013.

Статтю оновлено: 2019