КІ́НАХ Гліб-Григорій (05. 10. 1888, м. Збараж, нині Тернопільська обл. — 29. 01. 1980, Рим) — церковний діяч, історик Церкви, письмен­ник. Після закінче­н­ня гімназії у Тернополі 1908 вступив до ЧСВВ, 1914 склав чернечі обіти. Студіював богословʼя у Римі та Відні, українську історію та літературу у Львівському університеті. 1915 рукопокладений у сан священика. Від 1920 — учитель духовного життя, бібліотекар, архіваріус Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря (нині Закарпатська обл.). Після окупації Карпатської України у березні 1939 ви­їхав до Пряшева (нині Словач­чина), де очолював єпархіальну бібліотеку, викладав у новіціаті сестер Служебниць, був протоконсультором ЧСВВ у Чехословач­чині, Угорщині, Румунії та Югославії. Від 1946 очолював Головну управу ЧСВВ у Римі (від 1949 — генеральний консультор). 1950–52 служив в Арґентині. 1952–58 — духівник Української папської колегії св. Йосафата, водночас виконувач обов'язків проконсультора. Від 1958 — духівник і сповід­ник дому Головної управи ЧСВВ. Редактор «Записок Чину св. Василія Великого» (від 1923). Автор праць про реформу ЧСВВ на Закарпат­ті, А. Коцака тощо. Упорядкував збірку української духовної поезії «Великодні дзвони», «Різдвяна містерія» (обидві — 1968), «До­стойно єсть…» (1971; усі — Рим).