Мошинський Володимир | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мошинський Володимир


Мошинський Володимир

МОШИ́НСЬКИЙ Володимир (18. 06. 1895, с. Турбів Бердичів. пов. Київ. губ., нині смт Липовец. р-ну Вінн. обл. – 12. 09. 1988, м. Денвер, шт. Колорадо, США) – живописець. Батько Оксани та Юрія Мошинських. Навч. у живопис. школі В. Мєшкова в Москві (1910–14), Олексіїв. військ. уч-щі (1914–15), Театр. студії ім. П. Саксаганського в Одесі (1918–20). Під час 1-ї світ. вій­ни служив офіцером рос. армії. Учасник Визв. змагань 1918–21 як сотник Армії УНР. У складі надзвич. комісії УНР на чолі з С. Дельвігом перебував у Румунії, залишився в Бухаресті. 1940–44 – в Україні, від 1945 – Австрії, від 1950 – Канаді, від 1964 – США. Осн. галузь – монум. живопис. Розписував церкви в Румунії, Німеччині, Канаді (зокрема церкву св. Кирила і Мефодія в Лізбон-Фолс, яку 1977 оголошено істор. пам’яткою). Створював ікони, портрети визнач. осіб, пейзажі, темат. полотна. Разом із дітьми виконав серію картин на сюжети з історії шт. Колорадо (експоновані в галереї родини М. у Денвері).

Тв.: «Директор школи» (1947), «Мойсей» (1975), «Хрещення України».

Літ.: Володимир Мошинський (1895–1988): [Некролог] // Нотатки з мист-ва [Філядельфія]. 1988. Ч. 28.

Статтю оновлено: 2019