Мошуманська-Назар Кристина | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мошуманська-Назар Кристина


Мошуманська-Назар Кристина

МОШУМА́НСЬКА-НА́ЗАР Кристина (05. 09. 1924, Львів – 27. 09. 2008, м. Краків, Польша) – композитор, педагог. Навч. у Муз. ін-ті А. Нементовської, згодом – Консерваторії Польс. муз. т-ва у Львові. Після 2-ї світ. вій­ни виїхала до Польщі, де завершила освіту у Вищій муз. школі Кракова (кл. фортепіано Я. Гофмана, композиції – С. Веховича). Викладала фортепіано та теорію музики у муз. ліцеї в Кракові; від 1963 – у Краків. муз. академії: від 1975 – декан, від 1978 – проректор, 1987–93 – ректор. За ректорства М.-Н. академія отримала нове приміщення у центрі міста. Серед учнів – К. Майєр, В. Кароляк, А. Зелінські. Проводила майстер-класи в багатьох містах Європи, зокрема Києві та Львові. Відзначена числен. держ. нагородами. Твори М.-Н. здобували гол. призи на міжнар. композитор. конкурсах (1961, 1962, 1966). З великим успіхом відбувалися виконання її музики на фестивалях «Варшавська осінь» та ін. світ. муз. заходах. Почавши свій твор. шлях як переконана прихильниця авангарду («Гексаедр», «Ексод» для оркестру, Музика для струнних), М.-Н. поступово повернулася до традиц. манери письма, сповненої лірич. рефлексій і романт. почуттєвості. Це помітно в триптиху «Фрески» для симф. оркестру, остання з яких має назву «Львівська». Музика М.-Н. відзначається колорит. поєднанням тембрал. комбінацій, особливою увагою до удар. інструментів.

Тв.: «Гексаедр» для оркестру (1960), «Ексод» для оркестру і магнітофон. плівки (1964), Variazioni concertanti для флейти і камер. оркестру (1965–66), Pour or­chestre (1969), Концерт для симф. оркестру (1985–86), «Орфей і Евридіка» для сопрано, баритона, читця і камер. оркестру (2005) та ін.

Статтю оновлено: 2019