Морозкін Микола Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морозкін Микола Іванович


Морозкін Микола  Іванович

МОРО́ЗКІН Микола Іванович (14. 02. 1893 – 08. 01. 1966, Київ) – лікар-інфекціоніст. Д-р мед. н. (1940), чл.-кор. АМН СРСР (1957). Закін. мед. ф-т Моск. ун-ту (1916). Від 1923 працював у Смолен. мед. ін-ті (РФ); 1938–39 – зав. відділу паразитар. тифів Центр. ін-ту епідеміології і мікробіології (Москва); від 1940 – зав. каф. інфекц. хвороб Горьков. мед. ін-ту (нині Нижній Новгород, РФ); від 1952 – зав. клініки грипу і заст. дир. з наук. роботи Київ. НДІ інфекц. хвороб. Брав участь у ліквідації епідем. спалахів висип. тифу, туляремії, бруцельозу в Білорусі та Серед. Азії. Вивчав питання діагностики та імунопрофілактики гострих кишк. інфекцій – черев. тифу й паратифів, сальмонельозу, дизентерії, безжовтян. форми вірус. гепатитів, інфекц. хвороб дихал. системи, зокрема гострих респіратор. захворювань, грипу, пневмоній. Розробив диференц. діагностику грипу. Автор симптому Морозкіна при грипі В.

Пр.: О повторном сыпном тифе // ЖМЭИ. 1941. № 2; Пятнадцатилетний опыт применения гемотерапии в инфекционной клинике // ВД. 1952. № 8; Грипп. Москва, 1958; Клинико-эпидемиологи­ческие наблюдения за стертыми и без­желтушными формами болезни Боткина в очагах инфекции // Инфекцион. гепатит. К., 1961 (спів­авт.); Гриппозная пневмония (Клиника и лечение). К., 1962.

Літ.: Угрюмов Б. Л. О врачебном долге. К., 1985; Андрейчин М. А. Вклад українських вчених у розвиток клінічної інфектології // Зб. пр. Терноп. міського осередку НТШ. Т. 1. Т., 2004.

Статтю оновлено: 2019