Мороз Михайло Якимович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мороз Михайло Якимович


Мороз Михайло  Якимович

МОРО́З Михайло Якимович (07(20). 05. 1905, с. Бубнівка, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. – 13. 07. 1937, Київ) – письменник. Чл. СПУ. Закін. Гайсин. землемір. технікум (1924). Працював у Харкові геодезистом, у г. «Колгоспне село» (1928–31), потім у «Вістях». Літ. діяльність розпочав 1928. Автор поет. зб. «Куємо перемогу» (Х., 1932) і «Світанкова зустріч» (К.; Х., 1936), повістей «Гнані і голодні» (Х.; О., 1932), «Повісті мого життя» (1933), нарисів «Вугільний крос» (1932), «Румунський “Рай”» (1933; усі – Харків), оповідань для дітей «Вертуни» (Х.; К., 1930), «Розвідачі» (Х.; О., 1931), ритміко-муз. сценки на 1 дію «Зміна – зміні» (Х.; О., 1932). Не зберігся рукопис роману «Диплом», вилучений у автора під час арешту, про життя на Зх. Україні за пілсудчини. 25 лютого 1937 заарешт., за звинуваченням у підготовці терорист. акту і контррев. злочинів засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957.

Тв.: Вибрані поезії. К., 1961.

Літ.: З порога смерті.

Статтю оновлено: 2019