Мороз Олексій Григорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мороз Олексій Григорович


Мороз Олексій  Григорович

МОРО́З Олексій Григорович (14. 01. 1940, с. Новоселиця Катеринопіл. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 01. 12. 2007, Київ, похов. у рідному селі) – педагог. Д-р пед. н. (1984), проф. (1985), акад. АПНУ (1992). Закін. Київ. пед. ін-т (1967), де й працював від 1971 (нині Нац. пед. ун-т; з перервами): 1981–86 – зав. каф. наук. основ упр. школою, 1986–92 – декан пед. ф-ту, 2000–07 – зав. каф. педагогіки і психології ВШ; 1992–95 – заст. Міністра освіти України; 1995–97 – дир. Ін-ту післядиплом. освіти Київ. ун-ту. Наук. дослідження: зміст пед. освіти, підвищення якості неперерв. підготовка вчителя у системі «школа–ВНЗ–школа», психол.-пед. підготовка, виховання твор. якостей майбут. фахівця, вдосконалення самост. навч. роботи студентів, упр. профес. підготовкою майбут. педагога.

Пр.: Перші кроки до майстерності. 1992 (спів­авт.); Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація: Навч. посіб. 1997 (спів­авт.); Профессиональная адаптация молодого учителя. 1998; Педагогіка і психологія вищої школи: Навч. посіб. 2003 (спів­авт.); Викладач вищої школи: психолого-педагогічні основи підготовки: Навч. посіб. 2006 (спів­авт.); усі – Київ.

Літ.: Академік АПН України Олексій Григорович Мороз: Біобібліогр. покажч. К., 2005.

Статтю оновлено: 2019