Міхаліцина Катерина Василівна

МІХАЛІ́ЦИНА Катерина Василівна (23. 02. 1982, смт Млинів Рівнен. обл.) — письмен­ниця, пере­кладачка, редакторка. Член літ. обʼ­єдн. «Поетарх» (Рівне). Лауреатка Між­нар. літ. конкурсу «Гранослов» (2007), дипломантка літ. конкурсу «Привіта­н­ня життя» ім. Б.-І. Антонича (2010). Закін. Рівнен. гуманітар. університет (2003), Ін­ститут післядиплом. освіти Львів. університету (2009). Працювала ред. видавництва «Астролябія» (2008–12), від 2012 — за­ступник гол. ред. «Вид-ва Старого Лева» (обидва — Львів). Пише вірші зі шкіл. років, дебютувала поезією у млинів. рай. г. «Гомін» (1999), перший опубл. перекл. — «Поезія в прозі» О. Вайлда у львів. ж. «Provocatio» (2007). Авторка книжок для дітей. Кн. «Хто росте у парку» (Л., 2016) ви­знана найкращою укр. книжкою року для дітей і під­літків у номінації «Проза для до­шкіл. та молодшого шкіл. віку» за версією «Рейтинг критика–2016», уві­йшла до щоріч. каталогу книжк. рекомендацій у галузі між­нар. дит. та юнац. літ-ри «The White Ravens 2016» (Мюнхен), її ви­дано у Китаї, Тайвані, Малайзії, Вʼєтнамі, Кореї та Словач­чині. Окремі вірші М. пере­кладені польс., болгар., литов., нім. та ін. мовами. Пере­кладає українською мовою з англ., польс., рос. літ-р. Авторка кн. перекл. — «Сказа­н­ня про дітей Гуріна» (2007), «Сильмарил­ліон» (2008), «Сказа­н­ня з Небезпечного Королівства» (2009), «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» (2010) та трилогії «Володар Перснів» (2011–13) Дж.-Р. Толкіна, «Томек у країні кенгуру» А. Шклярського (2010), «Белла-балерина» Л.-Е. Ґарн (2013), «Кіт на імʼя Сплет», «Вдячний Сплет», «Різдво для Сплета» (усі — 2013), «Закоханий Сплет», «Баранчик Рас­сел і Різдвяне диво» (обидві — 2014), «Баранчик Рас­сел» (2015) та «Баранчик Рас­сел і загублений скарб» (2017) Р. Скот­тона, «Три твої імені» Д. Сабітової (2014), «Кухня пані Вишеньки» С. Плат (2016), «До нас на чай заходив тигр!» Дж. Керр, «Ловець повітряних зміїв» Х. Гос­сейні, «Ні сонце, ані смерть. Зі щоден­ників нейрохірурга» Г. Марша (усі — 2017; Львів). Вірші, прозу та перекл. друкували у часописах «Радар», «Золота Пектораль», «Курʼєр Кривбасу», «Коза», «Українська літературна газета». У своїх перекл. М. орієнтується на стиль, баче­н­ня, способи світотворе­н­ня автора, зберігаючи максимум його особливостей.

Завантажити статтю