Міхельсон Володимир Олександрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міхельсон Володимир Олександрович


Міхельсон Володимир  Олександрович

МІХЕЛЬСО́Н Володимир Олександрович (18(30). 06. 1860, м. Тульчин, нині Вінн. обл. – 27. 02. 1927, Москва) – фізик, геофізик, метеоролог. Закін. Моск. ун-т (1883), де відтоді й працював: від 1886 – приват-доц. 1894 захистив дис. «О нормальной скорости воспламенения гремучих газовых смесей» (Mосква, 1890) й отримав ступ. д-ра фізики. 1894–1927 – проф. каф. фізики та метеорології, зав. метеорол. обсерваторії (від 1927 – ім. М.) Моск. с.-г. ін-ту. Один із основоположників рос. і рад. актинометрії, створив низку актинометр. приладів. Уперше застосував методи статист. фізики для визначення функції росподілення енергії в спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла; узагальнив ефект Доплера. Зробив знач. внесок у розвиток науки про горіння; сформулював закон руху фронту полум’я залежно від складу газової суміші, довів роль теплопровідності під час поширення горіння. Також досліджував проблеми застосування метеорології у с. госп-ві.

Пр.: Опыт теоретического объяснения распределения энергии в спектре твердого тела. С.-Петербург; Париж; Лондон, 1887; О многообразии механических теорий физических явлений. С.-Петербург, 1891; О применении ледяного калориметра в актинометрии. С.-Петербург, 1894; Физика перед судом прошедшего и перед запросами будущего. Москва; Варшава, 1901; Очерки по спектральному анализу. Варшава, 1901; Обзор новейших исследований по термодинамике лучистой энергии. С.-Петербург, 1902; Собрание сочинений. Москва, 1930.

Статтю оновлено: 2019