Міхін Павло Васильович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міхін Павло Васильович


Міхін Павло  Васильович

МІ́ХІН Павло Васильович (1866, м. Кір­санов, нині Тамбов. обл., РФ – 30. 05(12. 06). 1912, Харків) – акушер-гінеколог. Д-р медицини (1895), проф. (1902). Навч. у 1-й Тифліс. (нині Тбілісі) та Кубан. (Росія) військ. г-зіях, закін. Харків. ун-т (1891; за студент. працю нагородж. золотою медаллю), де відтоді й працював: від 1897 – приват-доц., від 1902 – зав. каф. акушерства і жін. хвороб. Удосконалював знання у країнах Зх. Європи. Чл. Харків. мед. т-ва (1893). Послідовник ідей І. Лазаревича та М. Толочинова. Наук. дослідження: позаматк. вагітність, вагітність при кістоподіб. пухлинах, фіброміоми матки. Започаткував використання в акушер. практиці обвивного кетгутоподіб. шва для зшивання сечових фістул; довів необхідність застосування антисептики під час пологів. Значну увагу приділяв питанням патол. морфології та бактеріології.

Пр.: К вопросу о лечении рака сывороткой // Тр. Харьков. мед. об-ва. 1894; К вопросу об антисептике родов. Х., 1895; Отчеты заграничной командировки // Зап. Харьков. ун-та. 1899; Оперативные пособия при беременности, осложненной фибромиомой. Х., 1906.

Літ.: Хатинский П. Памяти профес­сора П. В. Михина // Журн. акушерства и жен. болезней. 1912. № 12; Медицина в Україні: Біобібліогр. слов. Вип. 2. Друга пол. XIX – поч. XX ст. К., 2012; Вчені ХДМУ.

Статтю оновлено: 2019