МІХНО́ Петро Савич (18. 12, за ін. даними — 21. 12. 1867, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. — 04. 11, за ін. даними — 23. 11. 1938, м. Іркутськ, РФ) — крає­­знавець, природо­знавець. Закін. Глухів. учител. ін­ститут (Черніг. губ., нині Сум. обл.; 1888). Від­тоді до 1906 учителював у Троїцькосав. міському 4-клас. училищі (нині у межах м. Кяхта, Бурятія, РФ); від 1906 — ін­спектор нар. училищ у Забайкал. обл., зокрема Селегин., Верх­ньоужин., Троїцькосав., Акшин., Нер­чинсько-Завод. пов. 1890 заснував Троїцькосав. краєзн. музей, був першим зберігачем його фондів. У цей період став чл. Троїцькосав.-Кяхтин. від­діл. Приамур. від­ділу Рос. геогр. товариства, а 1903 — чл. Рос. ентомол. товариства. 1907–10 — директор Читин. (нині Забайкал. край, РФ), 1922–37 — Кяхтин. краєзн. музеїв. 1901 досліджував Ірин. мінерал. води, 1902 керував екс­педицією, що збирала матеріали з ботаніки, ентомології, геології, орнітології в р-ні оз. Хубсугул у Монголії; 1904–05 ви­вчав Ямаров. мінерал. води в Забайкал­лі. Колекцію рослин з Монголії (400 видів) при­дбано Женев. міським гербарієм (Швейцарія). 1908 брав участь в Агин. екс­педиції в Забайкал­лі, зі­браний матеріал поповнив фонди Читин. і Кяхтин. краєзн. музеїв. 1927 організував екс­педицію на Гусине озеро (Бурятія); 1930 зібрав гербарій із 15 тис. найменувань лікар., отруй., ефіронос. рослин Даурії (нині Бурятія, Забайкал. край і Амур. обл.) для Новосибір. хім.-фармацевт. ін­ституту (РФ); 1936–37 очолював екс­педицію на гірський масив Хамар-Дабан у Пд. Прибайкал­лі. Тричі необ­ґрунтовано був заарештований (1922, 1931, 1937). 1 листопада 1938 за звинуваче­н­ням у шпигунстві на користь Японії був засудж. до роз­стрілу. 1957 реабілітований. На його честь на­звані: під­вид степової мустели — Mustela evers­manni Michnoi Kastschenko, під­вид далеко­­східної полівки — Mik­rotus fortis Michnoi Kastschenko, сибірський углозуб — Hynobis Mi­chnoi Nikolskii, житняк Міхно — Agropyron Michnoi Roshev. Разом з етнологом Б. Петрі написав роз­відку «Чикойский всадник» («Тр. секции археологии Ин-та архео­логии и искус­ство­знания Рос. асоц. НИИ обществен. наук», 1929, т. 4) про однойм. давню знахідку — бляшку на пояс (2 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.).