Мітюров Борис Никифорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мітюров Борис Никифорович


Мітюров Борис  Никифорович

МІТЮРО́В Борис Никифорович (16(29). 05. 1910, станиця Урупська, нині Краснодар. краю, РФ – 07. 10. 2007, Рівне) – педагог. Д-р пед. н. (1970), проф. (1971). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Ростов. пед. ін-т (РФ, 1937). Від 1928 учителював; від 1951 – у Львів. пед. ін-ті: 1957–60 – зав. каф. педагогіки; 1960–71 – зав. однойм. каф. Дрогоб. пед. ін-ту (Львів. обл.); 1971–86 – зав., 1986–94 – проф. каф. педагогіки Рівнен. пед. ін-ту; від 1994 – проф. однойм. каф. Міжнар. екон.-гуманітар. ін-ту (Рівне). Наук. дослідження: історія розвитку освіти, школи і пед. думки на зх.-укр. землях; світ. пед. думка.

Пр.: Педагогічна майстерність учителя. К., 1966; Развитие педагогической мысли на Украине в ХVІ–ХVІІ вв. К., 1968; 1985; Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського на Україні. К., 1971; Антология педагогической мысли Древней Руси и Русского государства ХІV–ХVІІ вв. Москва, 1985 (співавт.); Школа и народное образование на Ровенщине (1917–1945). Р., 1988.

Літ.: Пам’ятаємо! [Некролог] // Теорія і методика вивчення природничо-матем. і тех. дисциплін: Наук. зап. Рівнен. гуманітар. ун-ту. 2007. Вип. 10; Чередняк Ю. Вклад Бориса Никифоровича Митюрова (1910–2007 гг.) в развитие отечественной истории педагогики // Пробл. педагогики. 2016. № 2.

Статтю оновлено: 2019