Мітла | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мітла


Мітла

«МІТЛА́» – ілюстрований журнал гумору і сатири. Виходив 1949–76 зусиллями укр. емігрантів у Буенос-Айресі. Відп. ред. – Ю. Середяк. Упродовж 1949 надруковано 9 номерів, потім – 12 щорічно, іноді виходили спарені номери. Усього – понад 320. Обсяг журналу – 8 сторінок, наклад – 1000–2000 прим. Розповсюджували серед укр. діаспори США, країн Європи, Австралії. На відміну від тогочас. діаспор. гуморист.-сатир. ж. «Комар» та «Лис Микита», які творили здебільшого галичани, «М.» формували і галичани, і вихідці з Рад. України, що позначалося на матеріалах. Рубрики: «Федь Юшка пише листа», «Шотляндський гумор», «З ловецьких жартів», «Іван Глиста пише листа», «Кажуть, що...», «Енциклопедія Мітли», «Вісті з “раю”», «З преси», «Відповідь редакції», «Світові новини», «Анекдоти про славних людей», «З жидівського гумору», «Хроніка», «Література, мистецтво, наука», «Ей, да ухнєм!», «Мітлапрес повідомляє», «Рецензії». Автори гумору переважно використовували псевдоніми, більшість з яких залишилися невідомими: Матвій Матвієнко, Артим Спиця, Харлампій Пательня, Дон Атраменто, Мікі Сукінзон, Семен Латка, Охрим Тріска, Акакій Шпилька, Охрим Егеж, Юхим Ковінька, Грицько Пень, Мітька Трубольот, Ква-Ква, Га-Га, Еней, Щипавка, Інклюз, Фуфайка, Василько, У. Скит, Шило, ДИМ, Нечесаний. До журналу також писали А. Галан, Юрій Тис (Ю. Крохмалюк), М. Понеділок, І. Манило, Панько Незабудько, Г. Черінь. Ілюстрували «М.» та створювали шаржі на провід. діячів укр. середовища Арґентини, діаспори, кер. світ. держав, особливо рад. вождів О. Климко, В. Каплун, В. Цимбал. Неперіодично з’являлася карикатурна підбірка «З рисунків малого карикатуриста». Вміщував сатир. матеріали та карикатури на теми політики, діаспор. життя (огляди «Мітлою по Канаді», «Мітлою по Австралії»), гостру критику рад. комуніст. дійсності, літ. пародії на укр. авторів, анекдоти, іронізми, каламбури, епіграми, рекламу укр. фірм, крамниць, книжок гумору укр. діаспор. авторів. На сторінках «М.» з’являлися і твори репресов. укр. гумористів та сатириків: Остапа Вишні, Василя Чечвянського, Юрія Вухналя. Однак ред. гостро відреагувала на антиукр. памфлети і фейлетони Остапа Вишні, які побачили світ у повоєнні роки, коли письменник повернувся з сибір. каторги і був змушений доводити комуніст. владі свою відданість. 1950 періодично виходила мальована рубрика «Селепко Лавочка» (художник О. Климко) з героєм майбут. книги Ю. Крохма­люка про вояка дивізії «Галичина». 1951–76 у вид-ві Ю. Середяка щороку друкували календар-альманах «М.».

Статтю оновлено: 2019