Молода Україна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Молода Україна


Молода Україна

«МОЛОДА́ УКРАЇ́НА» – журнал. Орган Об’єдн. демократ. укр. молоді. Почав виходити 1951 у м. Торонто (Канада) як місячник, від 1989 – двомісячник, а від 1995 – нерегулярно. Ред.: Борис Олександрів (1951–55, 1957–61), Мар’ян Дальний (1955–57, 1963–64), М. Гавриш (1965–76), пізніше редагувала колегія. У «М. У.» висвітлювали діяльність Об’єдн. у різних країнах, від 1955 писали про молодь, її творчість, проблеми виховання тощо; публікували статті істор. і політ. змісту (про голод 1932–33, Карпатську Україну, УНР тощо), інформували про поточні події в Україні (дисидент. рух), друкували еміграц. й укр. рад. поезію і прозу (твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, І. Багряного, Л. Костенко, В. Симоненка, В. Сосюри, Д. Гуменної, В. Чапленка, Ганни Черінь, Бориса Олександріва); вміщували інформацію про їхню творчість та орг-цію літ. вечорів для молоді, присвяч. творчості Л. Костенко, В. Стуса, систематично робили огляд культур. подій, розповідали про діяльність курсів гри на бандурі під час літнього таборування молоді, курси українознавства тощо. Крім журналу, ред. видавала документи Об’єдн. (статути, програми, збірники вихов. матеріалів, порадники тощо), а також книжки. Серед них – «Україна сьогодні і ми» В. Гришка (1954), нарис «“Слово о полку Ігоревім” – пам’ятник староукраїнського письменства» Бориса Олександріва (1960), роман «Грань» О. Лупія (1969), поезії «Цвіт папороті» М. Ситника (1975), «Рух опору і самооборона в Україні» за ред. Є. Федоренка (1977), «Теорія літератури» І. Безпечного (1984), поезії «Цим вічним болем…» І. Омельяненка (2005).

Статтю оновлено: 2019