Молодіжний рух Український | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Молодіжний рух Український


Молодіжний рух Український

МОЛОДІ́ЖНИЙ РУХ Український – масова організована соціально-політична активність молоді, спрямована на реалізацію її вимог та прав. Першим гpoмaд. молодіжним об’єд­нанням, що мало влас. статут і програму, було академ. т-во «Січ», засн. 1868 укр. студентами у Відні. Виникнення молодіж. орг-цій на укр. землях розпочалося у 2-й пол. 19 ст. і пов’язане з діяльністю громад. У Галичині молодіжні об’єднання (кружки або гуртки) діяли майже в усіх середніх і вищих школах. У 1890-і рр. такі гуртки почали з’являтися і на укр. землях у складі Рос. імперії. До 1905 тут організов. понад 100 різних молодіж. спілок, гуртків, груп, ком-тів. Масовим стало створення земляцтв, до яких входили студенти, які народилися в одній губернії. 1907–08 при Сх. ін-ті у м. Владивосток (Росія) діяло Студент. т-во українців; станом на 1914 Централя об’єднаних укр. громад у С.-Петербурзі охоплювала 18 громад, до яких входило бл. 1 тис. студентів. На поч. 20 ст. у Галичині виникли перші масові об’єднання молоді «Пласт», «Сокіл» та ін. Рев. події поч. 20 ст. дали поштовх актив. розвиткові М. р. У. На поч. 1920-х рр. в УСРР діяла значна кількість небільшов. об’єднань молоді: Комуніст. юнац. спілка, Укр. комуніст. робітн. юнац. спілка, Спілка молоді лівих есерів (боротьбистів), орг-ція анархіст. молоді «Набат», орг-ції Рос. с.-д. спілки робітн. молоді, Євр. комуніст. спілка молоді, Юґендкомфорбанд, Юґенд Поалей-Цион, Сіоніст.-соціаліст. спілка молоді, Єдина всерос. орг-ція сіоніст. молоді, катол. молодіжні гуртки «ружанців» і «тертіарців», Баптист. спілка молоді та ін. 1923 організов. Земляцтво пролетар. студентства у Москві, що 1925 мало 28 філій у всіх моск. ВНЗах і об’єд­нувало 914 укр. студентів. З метою встановити парт. контроль над молодіж. рухом КП(б)У 1919 створила Комуніст. спілку робітн. молоді України (див. Комсомол). До 2-ї пол. 1920-х рр. комсомольці домоглися ліквідації ін. об’єд­нань молоді та встановили монополію в М. р. У. На зх.-укр. землях, що входили до складу Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини, масовими стали молодіжні орг-ції «Пласт», «Сокіл», «Січ», «Луг», Союз укр. поступової молоді ім. М. Драгоманова «Каменярі». 1922 виникла Волинська спілка сільської молоді, що об’єднувала молодих селян-українців. Неле­гально функціонували молодіжні орг-ції радикал. (Комуніст. спілка молоді Зх. України) та націоналіст. (Група української національної молоді, Української націоналістичної молоді Союз, Юнацтво ОУН) спрямування. Більшість студентів, які перебували під впливом укр. націоналіст. руху, входили до Центр. союзу укр. студентства (у 1920-і рр.) і Союзу укр. студент. орг-цій під Польщею (у 1930-і рр.). Діяли також Ділове об’єднання поступового студентства (прорад. спрямування), т-во укр. студентів-католиків «Обнова» та ін. нечисленні студент. орг-ції. Зі встановленням на зх.-укр. землях рад. влади всі молодіжні орг-ції, окрім комсомолу, заборонено. У подальшому до розпаду СРСР 1991 М. р. У. в УРСР майже повністю був пов’я­заний з діяльністю комсомолу як громад. орг-ції, що водночас здійснювала і держ. функції. Альтернатив. М. р. У. представляли невеликі підпіл. групи, що ставили за мету боротьбу з існуючим режимом. Серед них – Укр. нац.-козац. партія (Київ, 1925–26), С.-д. партія України (Харківщина, 1935–36), Інтернаціоналіст. спілка життя і свободи (Донеччина, 1935–36), низка орг-цій 1950-х – 1-ї пол. 1980-х рр., зокрема Клуб творчої молоді. На Далекому Сході 1941–45 при Укр. нац. колонії у м. Харбін (нині Китай) діяв Гурток української національної молоді. У діаспорі укр. молодіжні громад. об’єднання почали виникати ще під час 1-ї хвилі еміграції (кін. 19 ст. – 1914). Так, 1904 у м. Він­ніпеґ створ. Кружок русько-укр. молодіжи, 1906 у м. Монреаль (обидва – Канада) – Т-во укр. молодіжи. Однак масово М. р. У. почав розвиватися лише у період 2-ї (1918–39) та 3-ї (після 1945) хвиль еміграції. На піку розвитку він охоплював до 10 % укр. молоді діаспори. За масштабами діяльності та організац. структурами укр. молодіжні орг-ції у еміграції поділяють на дві осн. групи. До першої належать ті, що об’єд­нують молодь у кількох країнах світу: Союз українського сту­дент­ства Центральний (ЦЕСУС), «Пласт», Спілка української молоді (СУМ), Демократичної української молоді Об’єднання (ОДУМ), Федерація т-в укр. студентів-ка­толиків «Обнова» (ФТУСК «Обнова»), Т-во укр. студіюючої молоді ім. М. Міхновського (ТУСМ), Об’єднання укр. академ. т-в нац. солідаризму «Зарево» (УСАТ «Зарево»), Союз укр. студент. т-в у Європі (СУСТЕ), Ліґа українсь­кої молоді Північної Америки (ЛУМПА), Рада укр. молоді Пн. Америки (РУМПА), Молоді українські націоналісти (МУН). Другу групу складають орг-ції, що діють у межах окремих країн і мають свої структури лише у них: Союз молоді Карпат (СМК), Орг-ція укр. молоді у Франції (ОУМФ), Культ.-осв. і спорт. центр молоді у Бразилії (КЛЕМ), Союз укр. молоді Канади (СУМК). Більшість діаспор. укр. молодіж. об’єднань, окрім «Пласту», діють під кер-вом, а інколи й у складі «дорослих» політ. сил. Наприкінці 1980-х рр. в УРСР виникли «неформал.» групи та об’єд­нання молоді, організов. на засадах культурол. інтересів, захоплення певними видами спорту, дослідж. різноманіт. проблем: Лева Товариство (Львів), «Оберіг» (Чернівці), «Поступ» (м. Самбір), «Паростки» (м. Стрий; обидва – Львів. обл.), «Берегиня» (м. Умань Черкас. обл.), «Щире братство», «Громада», «Спадщина» (усі – Київ). Вони швидко політизувалися і зробили вагомий внесок у розвиток заг.-демократ. і нац. рухів в Україні. Докорінні зміни у М. р. У. відбулися після відновлення незалежності 1991. Як правонаступник комсомолу постала Спілка молодіж. орг-цій України, 1992 – Укр. нац. ком-т молодіж. орг-цій (гол. мета – репрезентація громад. молодіж. руху в органах держ. влади), що нині значно знизили активність. Натомість діють кілька десятків всеукр. і кілька сотень регіон. молодіж. структур різноманіт. політ., громад., реліг. та ін. спрямування, серед них – Аерокосмічної освіти молоді України Націо­нальний центр.

Літ.: Українське студентство в Америці. Пропам’ятна Книга СУСТА з нагоди десятилітньої діяльности. Балтимор; Ню Йорк, 1963; Антонович М. Нарис історії Центрального Союзу Українського Студентства (1921–1945). Мюнхен; Нью-Йорк; Торонто, 1976; Прилуцький В. І. Небільшовицькі молодіжні об’єднання в УСРР в 20-ті роки. К., 1993; Головенько В. А., Корнієвський А. О. Український молодіжний рух: історія та сьогодення. К., 1994; Андрухів І. Українські молодіжні товариства Галичини: 1861–1939 рр. Ів.-Ф., 1995; Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті (історико-політичний аналіз основних періодів). К., 1997; Молодіжний рух в Україні: Довід. Ч. 1–2. К., 1998; Плоский К. В. Теоретичні засади дослідження молодіжного громадського руху як чинника державотворення // Теорія та практика держ. упр. 2009. Вип. 3; Буш К. А. Молодіжний рух в сучасній Україні // Міжнар. наук. форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2015. Вип. 19–20.

Статтю оновлено: 2019