Момот Іван Дем’янович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Момот Іван Дем’янович


Момот Іван Дем’янович

МО́МОТ Іван Дем’янович (псевд.: О. Мак; 10(23). 02. 1905, м. Валки, нині Харків. обл. – 27. 05. 1931, Харків) – літературний критик. Закін. курси журналістів Комуніст. ун-ту в Харкові (1925). Літ. діяльність розпочав 1922 дописами до г. «Селянин», як літ. критик дебютував у полтав. г. «Червоний юнак». Співпрацював з часописами «Комсомолець України», «Літературна газета», «Молодий більшовик», «Селянська правда», «Плужанин», «Молодняк». З огляду на своє селян. походження вступив до літ. спілки «Плуг», однак не почував себе в ній затишно. 1926 виступив серед засн. літ. орг-ції «Молодняк». За час перебування в ній видав свою єдину прижиттєву кн. «Літературний комсомол» (Х., 1927), у якій зібрав літ. портрети Л. Первомайського, П. Усенка, В. Сосюри, І. Шевченка та ін. У літ. дискусії 1925–27 участі не брав, але поділяв погляди М. Хвильового. Наприкінці 1929 разом з групою письменників (Т. Масенко, К. Гордієнко, Ю. Вухналь, О. Донченко, О. Кундзіч) вийшов із складу «Молодняка» й вступив до щойно організов. М. Хвильовим з колиш. ваплітян літ. орг-ції «Пролітфронт», був заст. ред. її друк. органу – однойм. журналу (1930), визначаючи багато в чому його естет. програму та ідеологію. Тут опубл. його великі ст. «Стиль чи стилізація» (№ 1), «До консолідації сил пролетарської літератури» (№ 3), «Ще про живу людину» (№ 5–6). Вони могли б скласти ще одну книгу М., яку друзі збиралися видати посмертно, але так і не здійснили свій задум з огляду на соціокультурну, а ще більше політ. ситуацію. Зміст літ.-крит. праці М. визначався літ. боротьбою того часу, мало чим відрізнявся від опонентів з ВУСПП, домінуючим поглядом у цю епоху в УРСР (і СРСР) на літ-ру був вульгар. соціологізм. Але й у цих умовах М. виокремлювався в літ. критиці ерудицією, аргументованістю суджень, публіцист. темпераментом, що виявляли в ньому потуж. талант. Після ліквідації «Пролітфронту» йому довелося вступити до ВУСПП, з чл. якої він раніше полемізував. Несподівано помер на 27-му р. життя.

Літ.: Минко В. П. Червоний Парнас. Сповідь колишнього плужанина. К., 1972; Дукина Н. М. На добрий спомин…: повість про батька. Х., 2002; Хархун В. П. Соцреалістичний канон в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації. Ніжин, 2009; Михайлин І. Л. Інформаційна вій­на в літературній критиці журналу «Пролітфронт»: об’єкти і прийоми // Вісн. Харків. ун-ту. Сер. Філологія. 2011. № 989, вип. 63.

Статтю оновлено: 2019