Монастирська Людмила Вікторівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монастирська Людмила Вікторівна


Монастирська Людмила Вікторівна

МОНАСТИ́РСЬКА Людмила Вікторівна (25. 05. 1975, с. Іркліїв Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл.) – співачка (лірико-драматичне сопрано). Нар. арт. України (2017). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2014). Ґран-Прі Міжнар. муз. конкурсу ім. М. Лисенка (Київ, 1997). Закін. Нац. муз. академію України (2000; кл. Д. Петриненко). 1998–2001 та від 2009 – солістка Нац. опери України; 2002–04 – опер. студії при Нац. муз. академії України; 2004–06, 2007–09 – Муніцип. театру опери і балету для дітей та юнацтва (усі – Київ); 2006–07 – Черкас. укр.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Володіє рідкісним за красою голосом широкого діапазону, високою вокал. культурою, актор. майстерністю. Виступає в опер. театрах «Ла Скала» (Мілан), «Метрополітен-Опера» (Нью-Йорк), «Ковент-Ґарден» (Лондон), «Штатс-Опера» (Берлін, Відень) та ін. Спів­працювала з диригентами З. Метою, Ф. Луїзі, М. Армільято, Н. Луїзотті, К. Тілеманна. Співала разом із П. Домінґо, Р. Аланья, О. Бородіною, М. Корнетті, С. Кін­лі­сайтом. Гастролі в Німеччині, Іспанії, Італії, Норвегії, Нідерландах, РФ, Японії.

Партії: Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Ліза, Тетяна, Іоланта («Пі­­кова дама», «Євгеній Онєгін», «Іоланта» П. Чайковського), Цариця, Мілітриса («Ніч перед Різдвом», «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова), Аїда, Леді Макбет, Амелія, Абігаїла («Аїда», «Макбет», «Бал-маскарад», «На­­­букко» Дж. Верді), Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї), Тоска, Турандот (однойм. опери Дж. Пуччіні), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло), Джоконда (однойм. опера А. Понкієллі), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе).

Літ.: Тарасенко Л. Киянка – зірка світового вокалу // День. 2012, 20 груд.; Вергеліс О. Людмила Монастирська: «У Європі мене сприймають тільки як українську співачку» // ДТ. 2013, 13 груд.

Статтю оновлено: 2019