Монастирський Євген Олександрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монастирський Євген Олександрович


Монастирський Євген Олександрович

МОНАСТИ́РСЬКИЙ Євген Олександрович (08(21). 06. 1907, с. Нестерівці, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. – 13. 07. 1991, Київ) – правознавець. Канд. юрид. н. (1965). Навч. у с.-г. профшколі (1928–30), перебував на комсомол. роботі (1930–31) та військ. службі (1931–33). Від 1932 – чл. ВКП(б). 1937 закін. Ін-т держ. буд-ва і права (Харків). Від жовтня 1937 – дир. цього Ін-ту; 1939–41 – відповідал. референт, пом. зав. відділу, в. о. зав. відділу Наркомату зовн. справ СРСР. Після нападу Німеччини 1941 добровільно вступив до нар. ополчення, признач. політруком роти. Потрапив у полон, звідки втік і переховувався на окупов. території. З приходом рад. армії після спец. перевірки служив рядовим у стрілец. дивізії, демобілізов. у зв’язку з тяжким пораненням. Через перебування в полоні та на окупов. тер. виключений із партії і позбавлений офіцер. звання, 1944–45 і 1948–50 – безробітний. Після лібералізації від 1957 рад. політики стосовно колиш. полонених поновлений в офіцер. званні, повторно на заг. засадах вступив до партії. Працював у Київ. міській колегії адвокатів, юрисконсультом; від 1961 – в Ін-ті держави і права АН УРСР (Київ): 1967–84 – ст. н. с. Досліджував проблеми труд. права.

Пр.: Постоянно действующие про­изводственные совещания. 1965; Дисци­плінарна відповідальність. 1976; Пробле­мы кодификации законодательства Сою­за ССР и союзных республик о труде. 1977 (спів­авт.); Науково-практичний коментар до Кодексу законів про працю Української РСР. 1977 (спів­авт.); Равноправие женщин: подлинное и мнимое. 1979 (спів­авт.); Применение законодательства, регулирующего дисциплину труда рабочих и служащих. 1980 (спів­авт.); Правовое регулирование труда молодежи в СССР. 1984 (спів­авт.); усі – Київ.

Статтю оновлено: 2019