Монополії капіталістичні | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монополії капіталістичні


Монополії капіталістичні

МОНОПО́ЛІЇ КАПІТАЛІСТИ́ЧНІ – великі об’єднання капіталістів, що виникли на основі високого рівня концентрації виробництва та капіталу і домінували в окремих галузях промисловості у період імперіалізму. Монополіст. тенденції у Рос. імперії (та на укр. землях у її складі) знайшли прояв у 1880-х рр., проте визначал. роль в економіці М. к. почали відігравати після екон. кризи 1900–03. У структурі капіталіст. пром-сті Рос. імперії існували майже всі форми і типи монополіст. об’єднань: союзи, конвенції, картелі, синдикати, концерни тощо. У деяких галузях концентрація пром-сті була вищою, ніж у країнах Зх. Європи і США; в укр. губерніях особливо значна – у важкій пром-сті. Рутченків., Рос.-Донец., Катеринослав., Франко-Рос. АТ видобували за рік від 20-ти до 40-а млн пудів вугілля. 1900 лише Юзів. (див. «Донецьксталь» Металургійний завод), Дніпров. (див. Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського), Брян. (див. Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського), Петров. (див. Єнакіївський металургійний завод), Донецько-Юр’їв. (див. Алчевський металургійний комбінат) з-ди виплавляли понад чверть заг.-рос. вироб-ва чавуну. Централізов. галуззю госп-ва були Пд., Катеринин., Пн.-Донец., Пд.-Зх., Моск.-Києво-Воронез., Любаво-Ромен. залізниці. 1904 у Рос. імперії діяло бл. 30-ти великих М. к., серед яких значну питому вагу мали пром. підпр-ва укр. губерній, зокрема тут працювали 16 із 30-ти металург. з-дів синдикату «Продамета», що мав контори у м. Катеринослав (нині Дніпро), Києві, Одесі, Харкові. Цей синдикат, а також «Продвугілля» і «Продаруд» монопольно продавали 60–80 % продукції відповід. галузей. Синдикат «Трубопродажа», до якого входили 10 з-дів, серед них – Нікопол.-Маріуп. (див. Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча), з-ди Ґ. Гартмана (див. Луганський тепловозобудівний завод) і «Шодуар В» (див. Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну), зосередив майже 100 % збуту водо-, газо-, нафтопровід. та ін. труб. Більша частина замовлень синдикату мостобуд. з-дів припадала на Брян. металург. з-д (21,2 %), з-д К. Рудзького (17 %; див. Дніпропетровський комбайновий завод) у Катеринославі, Миколаївський суднобудівний завод (9,6 %). Також діяли синдикати рейк., тютюн., цегел. з-дів, солепромисловців, дріжджово-ви­нокур. тощо. Так, синдикат цукрозаводчиків (засн. 1887) об’єд­нував 171 з-д із 219-ти діючих і понад 90 % заг.-рос. вироб-ва галузі. 1910–17 концентрація пром-сті піднялася на вищий щабель – у металургії та вугіл. пром-сті виникли трести і концерни. Водночас із скупченням вироб-ва відбувалася концентрація та централізація банків. капіталу. Зрощуючись із пром. капіталом, він сприяв утворенню М. к. За прямої участі банків (Азовсько-Донського банку, Рос.-Азій., С.-Петербур. міжнар.) виникали комбінов. підпр-ва типу трестів. Проникнення банків. капіталу в пром-сть та ін. галузі економіки призводило до утворення трестів і концернів, об’єктами яких стали збут і вироб-во продукції: «Россуд» (див. Миколаївський суднобудівний завод), «Наваль» (див. Чорноморський суднобудівний завод) та ін. Під впливом 1-ї світ. вій­ни і розрухи ще більше посилилися концентрація та централізація капіталів і вироб-ва. Дрібні та середні підпр-ва закривалися (від 1 березня до 1 жовтня 1917 у Росії припинили роботу 799 вироб-в), великі, особливо у металург. і металооброб. пром-стях, приєднували до себе суміжні чи допоміжні вироб-ва і перетворювалися на гігант. комбінов. підпр-ва. 1917 засн. 346 нових АТ із осн. капіталом 1 млрд рублів (майже втричі більше, ніж 1916). М. к. ліквідовано у результаті встановлення рад. влади та у ході націоналізації пром-сті й банків 1917–18.

Літ.: Балабанов М. Промышлен­ность России в начале ХХ века. С.-Петербург, 1909; Мигулин П. П. Синдикаты и тресты. Москва, 1916; Тимошенко В. Картелі і синдикати: Модерні форми організації промисловості. Прага, 1923; Воблий К. Г. Нариси з історії російсько-української цукрово-бурякової промисловості. Т. 2. К., 1930; Хромов П. А. Экономическое развитие России в ХIХ–ХХ веках: 1800–1917. Москва, 1950; Шполянский Д. И. Монополии угольно-металлургической промышленности юга России в начале ХХ века: К вопросу о соотношении монополии и конкуренции. Москва, 1953; Нестеренко О. Розвиток промисловості на Україні. Ч. 2. К., 1960; Голобуцький В. О. Економічна історія Української РСР: Дожовтневий період. Х., 1968; Гуржій І. О. Україна в системі всеросійського ринку 60–90-х рр. ХIХ ст. К., 1968; Тарновский К. Н. Мелкая промышленность России в конце ХIХ – начале ХХ в. Мос­ква, 1995.

Статтю оновлено: 2019