Монотеїзм | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монотеїзм


Монотеїзм

МОНОТЕЇ́ЗМ (від моно… і …теїзм) – єдинобожжя, релігійне вчення про єдиного персоніфікованого Бога. Протилежне політеїзму (багатобожжя). У філос. аспекті М. складається з визнання єдиного, особистого, розумного і вільного начала, що створило світ і управляє ним. Для антич. епохи, незважаючи на розвиток монолатрії (поклоніння одному божеству в кожній місцевості), був притаман. політеїзм. В історії філос. думки існують різні підходи до визначення появи М.: розвиток реліг. свідомості йде від фетишизму до політеїзму, а потім до М.; і навпаки – у свідомості людини існує вроджений М., потім відбувається розвиток політеїзму, після чого з’являється усвідомлений М. Біблійні книги Старого Завіту (див. Біблія) дають широкий опис постій. боротьби політеїзму і М. Ізраїл. народ вже у першій заповіді, даній йому Богом Яхве, застережено від поклоніння ін. богам, реліг. культ яких надто принадливий, оргіастич., сексуал., театральний. Ізраїл. цар Соломон (автор богонатхнен. книг – Приповісті Соломона і Еклезіаста) збудував у Єрусалимі храм для Бога Яхве і одночасно зводив жертовники для язичниц. богів – фінікій. Астарти, аммоніт. Молоха, моавитян. Химиса та ін., поклонявся і здійснював жертвоприношення їм. Усі пророчі книги Біблії – від пророка Ісайї до пророка Малахії – постійно піддавали жорсткій критиці «обраний Богом народ» за його ідолопоклоніння та служіння ін. богам (тривала безперервна боротьба М. і політеїзму, при цьому останній завжди перемагав). Відтак, уявлення про багатьох богів і поклоніння їм співіснувало з уявленням про одного Бога і поклонінням лише «одному Йому» упродовж усієї біблій. історії. Нині монотеїстич. релігіями вважають юдаїзм, християнство й іслам, але найбільш строгий принцип М. характер. для ісламу та юдаїзму. У християнстві Бог виступає у вигляді Трійці (Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Свя­тий Дух). Отже, про християн. М. можна осмисленно говорити лише у широкому аспекті цього визначення, що упродовж усього існування християнства і до сучасності викликало різні рефлексії.

Літ.: Біблія – священна книга іудеїв і християн, історично-культурні пам’ятки // Яроцький П. Л. Релігієзнавство. К., 2004.

Статтю оновлено: 2019