Монтморилоніт | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монтморилоніт


Монтморилоніт

МОНТМОРИЛОНІ́Т – мінерал класу силікатів, напівкристалічний водний алюмосилікат шаруватої будови. Спрощена хім. формула: (Na, Ca)0,3(Al, Mg)2 [Si4O10](OH)2∙nH2O. Хім. склад змінний: SiO2 – 45–55 %, Al2O3 – 18–20 %, MgO і Fe2O3 – частки %, Na2O і СаО – до 1,5 %, Н2O – до 24–26 %. Сингонія моноклінна. Форми виділення: тонкодисперсні, приховано кристалічні, щільні землисті агрегати; іноді утворює змішаношаруваті зростання з каолінітом і гідрослюдами. Густина 2; твердість 1–2. Колір білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений; блиск матовий, восковий. Злам щільних різновидів – раковистий. Здатний інтенсивно поглинати воду в знач. кількостях, унаслідок чого сильно набухає; під час сушіння важко видалити приєднану воду. Є важливим мінералом осад. комплексів. Утворюється осад. шляхом, унаслідок вивітрювання порід, вулканіч. попелу та скла, рідше – гідротермал. способом. Монтморилоніт. глини (бентоніт, гумбрин, асканіт, кіл) використовують для вироб-ва цементу, кераміки, цегли, для приготування промив. рідин під час спорудження свердловин, як сорбенти, барвники, очищувачі, відбілювачі та мийні засоби. Використовують у нафт., текстил., гумовій, папер. та ін. галузях пром-сті. Вперше виявлено 1847 у р-ні Монтморільйон (Франція). Розвідано родовища в Україні (Черкаське та Горбське), РФ, Грузії, Німеччині, США.

Статтю оновлено: 2019