Монументально-декоративного мистецтва Науково-дослідний центр | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монументально-декоративного мистецтва Науково-дослідний центр


Монументально-декоративного мистецтва Науково-дослідний центр

МОНУМЕНТА́ЛЬНО-ДЕКОРАТИ́ВНОГО МИСТЕ́ЦТВА Науково-дослідний центр (НДЦ МДМ) Створ. 1995 у складі Укр. зонал. НДПІ з цивіл. буд-ва (до 1994 – Київ. зонал. НДІ експерим. проектування) на основі твор. майстерень ін-тів Академії арх-ри УРСР (Ін-т худож. пром-сті, Ін-т буд. матеріалів, Ін-т монум. живопису і скульптури), засн. 1944–45 у Києві та реорганізов. 1963 у відділ оздоблення та обладнання інтер’єру, а згодом – відділ монум.-декор. мист-ва Київ. зонал. НДІ експерим. проектування, що складався із 3-х лаб.: архіт.-худож. кераміки; декор. текстилю; монум. живопису. Від 1987 діяв великий цех, обладнаний газ. печами для обпалювання виробів архіт.-худож. кераміки. У відділі в різні роки працювали відомі укр. художники (кераміст-технолог Н. Федорова, керамісти О. Грудзинська, Л. Мєш­кова, Г. Севрук, Г. Шарай), текстильники (Н. Бастун, З. Вишневська, О. Владимирова, Л. Жоголь, О. Загальська, Б. Любич, Н. Манучарова, Г. Медяник, О. Мороз, А. Паранін, А. Яценюк), монументалісти (Н. Гаркуша, С. Купових, Ю. Легенький, Л. Новикова-Саницька, І. Перова, Г. Рюміна, В. Саніна, А. Чернов), нар. майстри (О. Железняк, Є. Кацимон, М. Маринченко, Ф. Олексієнко, Я. Падалка, О. Пошивайло, О. Селюченко), архітектори (М. Барановський, Т. Власова, І. Каракіс, В. Карнобєд, О. Костенко, Ю. Пащенко, Л. Соколова, Д. Толмачов, В. Шемотюк), мистецтво­знавці (Н. Гассанова-Тар­нов­сь­ка, Н. Крутенко, З. Чегусова). У 1960–80-і рр. відділ став провід. твор. колективом у галузі монум.-декор. мист-ва. Осн. роботи цього періоду: вестибюль ст. метро «Хрещатик» (1960), готелі «Тарасова гора» (Канів, 1961), «Мос­ква» (нині «Україна», 1962), «Дні­про» (1964), «Київ» (1973–75), «Русь» (1974–75), «Турист» (1985–87), Будинок кіно (1974; усі – Київ), Будинок ЮНЕСКО (Париж, 1982–83). Кер. відділу – Л. Жоголь, дир. – О. Заваров. У 1990-х рр. пріоритетні напрями діяльності відділу, перетвореного у НДЦ МДМ, – архіт.-художня кераміка, декор. текстиль. Провід. арх. – В. Карнобєд; провідні художники: Н. Бастун, Р. Батечко, М. Мельниченко, Г. Рюміна; художники: Т. Германчук, О. Ковалик, Г. Несиненко, А. Раду, О. Токар. Кер. Центру – В. Чернявський, дир. – В. Шевельов. НДЦ МДМ 1990–96 виконав комплексне архіт.-худож. вирішення низки закладів охорони здоров’я, навч.-ви­­хов., культ.-осв. установ, банків та офісів у Києві, зокрема у кінотеатрі «Флоренція» (1989–91) – панно і фонтан із фарфору у зимовому саду (художник І. Перова, арх. В. Карнобєд), сценічну завісу у кінозалі (художник А. Яценюк); у міській дит. дерматол. лікарні (1992, авторка ідеї З. Чегусова, арх. В. Карнобєд) – керам. панно у фойє (художники Г. Рюміна, А. Раду), керам. вставки на стінах холів (Д. Толмачов, О. Антоненко), сценічна завіса у конференц-залі (А. Яценюк), декор. вази в інтер’єрах (М. Мельниченко); у басейні дит. поліклініки Харків. р-ну (1993) – декор. панно «Морське дно» (художники Г. Рюміна, А. Раду); у дит. поліклініці Поділ. р-ну (1994–96, авторка ідеї З. Чегусова, арх. В. Карнобєд) – керам. фонтани, вази у зимовому саду (М. Мельниченко), керам. панно в інтер’єрах (Д. Толмачов, Д. Яценко, О. Токарева, Г. Несиненко). 1996 відкрито постійно діючу експозицію творів НДЦ МДМ. Вироби співроб. виставляли на міжнар. осін. всесвіт. ярмарках у Дубаї (1995–98), всеукр. архіт. і худож. виставках у Києві (2000–01), бієнале кераміки в Каїрі (2002). Діяльність Центру припинено 2006.

Літ.: Крутенко Н. Керамічне суцвіття «Софійської гончарні» // Київ. 1988. № 2; Її ж. Три школи // Україна. 1993. Вип. 26–27; Чегусова З. А. Історія діяльності та внесок у розвиток комплексного архітектурно-художнього вирішення інтер’є­рів різних типів споруд України 1970–1990-х років Науково-дослідного центру монументально-декоративного мистецтва КиївЗНДІЕП // Перспективні напрямки проектування житл. та громад. будівель: Зб. наук. пр. Укр. зонал. н.-д. і проект. ін-ту по цивіл. буд-ву. К., 2003; Її ж. Декоративне мистецтво України на зламі століть: тенденції розвитку (кераміка, скло, текстиль кін. ХХ – поч. ХХІ ст.): Зб. наук. пр. КиївЗНДІЕП: Спецвип. Засоби монум.-декор. мист-ва та дизайну в міському середо­вищі. К., 2006; Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. Т. 5: Мист-во ХХ – поч. ХХІ ст. К., 2016.

Статтю оновлено: 2019