Монцоніт | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монцоніт


Монцоніт

МОНЦОНІ́Т – плутонічна гірська порода суб­лужного ряду; мінерал, алюмосилікат лугів заліза та кальцію. Назва походить від г. Монцоні в Альпах (Італія). Складається з калінатрового польового шпату (35–45 %), плагіоклазу (андезин, лабрадор; 35–55 %) і кольор. мінералів (авгіт, амфібол, біотит; 0–40 %). Колір сірий, рожево-сірий. Різновиди за темнокольор. мінералом: авгітовий, біотитовий, роговообманковий. Серед. склад М.: SiO2 – 55,36 %, TiO2 – 1,12 %; Al2O3 – 16,58 %; Fe2O3 – 2,57 %; FeO – 4,58 %; MgO – 3,67 %; CaO – 6,76 %; Na2O – 3,51 %; К2О – 4,68 %. М. утворюють автономні масиви, беруть участь у будові склад. інтрузивів. Із М. просторово пов’язані вольфрам., молібден., мідна, золота мінералізація. Використовують як буд. матеріал і декор. каміння. Поширений на Тянь-Шані, Далекому Сході, в Казахстані, Італії, Норвегії та США; в Україні – у межах УЩ.

Статтю оновлено: 2019