МОРГУ́ЛІС Михайло Григорович (1837, м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. — 1912, Одеса) — право­знавець, публіцист, громадсь­кий діяч. Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві зі ступ. канд. н. (1869). Спів­засн. євр. студент.-просвітн. гуртка, чл. якого видавали істор. та літ. праці, пере­кладали на їдиш кращі твори зарубіж. літ-ри. М. за­ймався пед. та громад. діяльністю: викладав у Бердичів. казен. училищі, був спів­організатором субот. школи для дітей та дорослих, об­стоював перед місц. адміністрацією інтереси євреїв. Писав для зб. «Очерки изъ историческаго и юридическаго быта евреевъ» (К., 1866); «Сборникъ статей по еврейской исторіи и литера­ту­рѣ» (С.-Пе­тербургъ, 1867, вып. 2). Спів­працював з г. «Кіевлянинъ», «Кіевскій курьеръ», «Кіевскій те­ле­графъ». Писав про освіту, землеволоді­н­ня та правове становище євреїв. 1869 оселився в Одесі, здебільшого за­ймався адвокат. практикою. Був одним із лідерів євр. громади Одеси. Писав стат­ті, укладав записки, брав участь у роботі комісій, зокрема Вищої комісії для пере­гляду чин­них у Росії законів щодо євреїв. 1860–70 спів­працював із провід. одес. євр. вид. «Разсвѣтъ» і «День». Сприяв організації лекцій з питань євр. науки, історії та літ-ри. 1890 — чл. істор.-літ. комісії на чолі з С. Дубновим, що готувала перекл. з нім. вид. «Исторія евреевъ» Г. Ґреца з перед­мовою М. (С.-Пе­тербургъ, 1893). Істор. праці М. присвячені біо­графістиці та історії євреїв. У них він уникав від­вертої пропаганди євр. нац. ідеї, пере­конував суто логіч. аргументами. Одним із перших дослідив пита­н­ня про істор. корі­н­ня та етапи роз­витку євр. общини — кагалу. На істор. прикладах показав неефективність та суперечливість політики Рос. імперії щодо євреїв у 18 — на поч. 19 ст. Послідовно боровся з антисемітизмом за рівноправʼя євреїв у Росії, однак рішуче ви­ступав проти сіонізму як руху, що під­силює нац. від­окремле­н­ня євр. громади. Його по­гляди були помірк., висловлювався за спів­працю з владою. Був лідером Одес. від­діл. Товариства для пошире­н­ня просвіти серед євреїв Росії, опікуном ремісн. школи для євреїв «Труд». Ві­ді­грав важливу роль у формуван­ні та роз­витку системи початк. та профес. освіти євр. дітей в Одесі. 1881 пред­ставляв інтере­си євреїв у комісії з євр. питан­ня при одес. градоначальнику. У кишинів. процесі М. ви­ступав як цивіл. позивач. Після євр. погрому 1905 в Одесі очолив комітет з порятунку числен. потерпілих; на поч. 20 ст. — комітет з на­да­н­ня допомоги євр. насел. Пд. Рос. імперії, яке голодувало.