Моргуліс Наум Давидович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моргуліс Наум Давидович


Моргуліс Наум Давидович

МОРГУ́ЛІС Наум Давидович (01(14). 05. 1904, м. Летичів Поділ. губ., нині смт Хмельн. обл. – 01. 09. 1976, Київ) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1937), проф. (1934), чл.-кор. АН УРСР (1939). Закін. Київ. ІНО (1926). Відтоді викладав у Києві на робітн. профес.-тех. курсах. 1927–61 – в Ін-ті фізики АН УРСР (Київ): 1936–61 – засн. і зав. відділу фіз. електроніки, за сумісн. 1937–41 – заст. дир.; одночасно 1927–30 – викл., 1930–32 – доц. Київ. політех. ін-ту; 1932–37 – проф., 1937–41 та 1944–76 – засн. і зав. каф. фіз. електроніки (до 1961 – за сумісн.), 1965–76 – наук. кер. проблем. лаб. фіз. електроніки Київ. ун-ту; 1941–43 – зав. каф. електрофізики Уфим. мед. ін-ту (РФ); 1943–44 – зав. каф. електрофізики Моск. електротех. ін-ту. Основні напрями наук. досліджень: фіз. електроніка та фізика плазми. Створив теорію іонізац. манометра (1930), обґрунтував напівпровідник. властивості ефектив. електрон. емітерів (1946–47), вивчив електронні та адсорбц. властивості метало-плівк. емітерів, розробив термоемісій. (плазм.) метод прямого перетворення тепл. енергії в електр. (1941, 1949; у спів­авт.), відкрив явище фоторезонанс. плазми (1960–71; у спів­авт.). Одним із перших у СРСР розпочав дослідж. поверхні твердих тіл в умовах високого вакууму. Був засн. і кер. Київ. наук. школи з фіз. електроніки. 2007 Президією НАНУ засн. премію ім. М. До 100-річчя з дня його народж. вийшов спец. номер «Вісник Київського університету. Радіофізика і електроніка» (2004, № 6). Встановлено мемор. дошки на гол. корпусі Ін-ту фізики НАНУ та в холі ф-ту радіофізики, електроніки та комп’ю­тер. систем Київ. ун-ту.

Пр.: Теория ионизационного манометра // ЖТФ. 1931. Т. 1, вып. 1; Розпорошування металічної поверхні при ударах позитивних іонів. К., 1936; Вто­­рично-электронная эмиссия металлов при их бомбардировке электронами // УФН. 1936. Т. 16, вып. 6; К вопросу об эффекте Шоттки для сложных полупро­вод­никовых катодов // ЖЭТИ. 1946. Т. 16, вып. 11; Оптические и фотоэлектричес­кие свойства серебряно-кислородно-цезиевых катодов // Докл. АН СССР. Физика. 1948. Т. 59, № 4 (спів­авт.); Отражение медленных электронов от повер­хностей чистого и покрытого тонкими пленками вольфрама // ЖЭТИ. 1956. Т. 30, вып. 4 (спів­авт.); Преобразование тепловой энергии в электрическую с помощью темоэлектронной эмиссии // УФН. 1960. Т. 70, вып. 4; Термоэлектрон­­ный (плазменный) преобразователь энергии. Москва, 1961; Природа ионизации в фоторезонансной цезиевой плазме // ЖЭТИ. 1970. Т. 58, вып. 6 (спів­авт.).

Літ.: Наумовець А. Він не міг жити поза наукою // Україна. Наука і культура. 2009. Вип. 35.

Статтю оновлено: 2019