Моргун Олександр Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моргун Олександр Михайлович


Моргун Олександр Михайлович

МОРГУ́Н Олександр Михайлович (22. 07. 1874, х. Великий Перевіз Миргород. пов., нині село Шишац. р-ну Полтав. обл. – 17. 01. 1961, м. Дорнштадт, Німеччина) – земський і кооперативний діяч, дослідник народного мистецтва. Чоловік Н. Полонської-Василенко. Закін. юрид. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві, Гайдельбер. ун-т (Німеччина, 1900). Від 1907 – гласний Миргород. повіт. земства, чл. бюджет. і ревізій. комісій, від 1910 – губерн. земський гласний, від 1909 – чл. комісії з питань стипендій повіт. земства, 1911–14 – чл. комісії для участі в лікарняній раді повіту. Працював 1920–30 у Кооп. банку Полтави. 1930 – проф. Харків. кооп. ін-ту. 1934 – консультант Укр. кооп. ради (Харків). Емігрував до Німеччини. Від 1943 – проф. Укр. високої екон. школи та Укр. тех.-госп. ін-ту (Мюнхен), чл. УВАН та кураторії УВУ. Досліджував питання економіки й пром. кооперації різних земель України (зокрема килимарство, різьблення, ткацтво Миргородщини), ремісн. і кустар. пром-сті Полтавщини. Автор ст. «Шевченко на Миргородщині» (Мюнхен, 1946).

Пр.: Художні промисли України // Вісті. 1940, 20 квіт.; Земство на Україні – недооцінений осередок українства // Укр. дійсність. Прага, 1945, 6–20 січ.; Нарис історії промислової кооперації України. Мюнхен, 1966.

Літ.: Ротач П. Розсіяні по чужині: Пол­тавці на еміграції. П., 1998; Фесенко А. О. Моргун: Шлях із забуття // КС. 2003. № 6.

Статтю оновлено: 2019