Моргун Федір Овксентійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моргун Федір Овксентійович


Моргун Федір Овксентійович

МОРГУ́Н Федір Овксентійович (28. 05(10. 06). 1910, с. Ярославець, нині Кролевец. р-ну Сум. обл. – 04. 05. 1990, Черкаси) – поет, журналіст, перекладач. Чл. СПУ (1950). Обл. літ.-мист. премія ім. В. Симоненка (1986). Закін. Літ. ін-т у Москві (1940). Писав укр. і рос. мовами, дебютував 1930 віршем «Пісня молодого тракториста». Від 1935 – на журналіст. роботі: зав. відділу рай. г. «Новый Донбасс». 1943–52 служив у рад. армії на тер. Казахстану, від 1952 – літ. консультант, заст. гол. ред., ред. ж. «Советский Казахстан», секр. правління СП Казахстану. Від 1972 – у Черкасах, до 1977 – відп. секр. обл. орг-ції СПУ. Вірші М. – роздуми про людські долі, працю й дружбу, природу та кохання, їх об’єд­нує автор. прагнення бути причетним до всього, чим живуть, про що мріють його сучасники, бажання добрим і влучним словом нагадати їм про морал. чистоту й традиції нар. етики. Поет. манері М. властиві ліризм, оповідні інтонації. Переклав з казах. мови повість «Зовуть мене Кожа» Б. Сокпакбаєва (1973), роман «Буран» Т. Ахтанова (1974), зб. «Казахські прислів’я та приказки» (1976; усі – Київ), низку оповідань М. Ауезова та ін. Окремі твори М. перекладено казах. і туркм. мовами.

Тв.: Славлю труд. Алма-Ата, 1951; Радуга над степью. Алма-Ата, 1955; Посміхнися, земле, мені. К., 1976; Довіра. К., 1985; Зимові яблука. Дн., 1985; Стихотворения. К., 1990.

Літ.: Сандул В. Поезія – молодість духу (до 75-річчя поета Ф. Моргуна) // Маяк комунізму. 1985, 8 черв.; Малиношевська С. Письменник з Ярославця // Кролевец. вісн. 2000, 10 черв.

Статтю оновлено: 2019