Мордалевич Юліан Арсентійович

МОРДАЛЕ́ВИЧ Юліан Арсенті­йович (06. 05. 1896, с. Забілоч­чя, нині Радомишл. р-ну Житомир. обл. — ?) — військовик. Під­полковник Армії УНР. 1916 закін. Коростишів. учител. семінарію (нині Житомир. обл.), де належав до таєм. укр. гуртка, і при­скорений курс Київ. військ. школи. Воював у кавалерій. частинах рос. армії на Румун. фронті. Делегат 1-го Всеукр. військ. зʼ­їзду в Києві (травень 1917), після якого був дивізій. комен­дантом 36-го українізов. корпусу. Деякий час навч. на істор.-філол. факультеті ново­створ. Укр. університету (Київ). Від поч. 1918 — пом. Радомишл. повіт. комісара. З приходом до влади геть­мана П. Скоропадського заарешт. і увʼязне­ний. Звільнений у листопаді 1918, поновлений на посаді пом. Радомишл. повіт. комісара. З приходом більшовиків — голова пов­стан. комітету при загоні отамана Д. Соколовського. У червні 1919 сформував і очолив влас. загін, у листопаді того ж року створив Радомишл. рай. пов­стан. комітет. Навесні 1920 під керівництвом М. обʼ­єд­нано всі пов­стан. групи та організації, які діяли по лінії залізниць Київ–Коростень і Київ–Козятин. У березні 1921 отримав від Всеукр. центр. пов­стан. комітету мандат на командува­н­ня пов­стан. силами Пн. фронту. У червні того ж року пішов на спів­працю з більшовиками, писав листи та ві­дозви до пов­станців із закликом здаватися рад. владі. У листопаді 1921 нелегально пере­­­йшов кордон із Польщею. Змінив прі­звище на Головацький, вступив на філол. факультет Карлового університету в Празі. 1927 отримав від­мову у видачі візи для від­відин СРСР. Подальша доля неві­дома.

Завантажити статтю